Чому наші бабусі ніколи не передавали сіль з рук у руки: прикмета з українського села

З прадавніх часів сіль вважалася особливим продуктом. Наші бабусі вірили, що вона несе в собі потужну енергетику і здатна змінити життя людини. Причому більшою мірою – у гіршу сторону. Звісно, якщо користуватися нею неправильно.

Прикмет про сіль існує безліч, але є одна, якій варто приділити окрему увагу. Полягає вона у тому, що сіль та сільничку із нею не можна передавати із рук в руки. Звідки ж взялася така забобона і чому наші бабусі так в неї вірили?

В давнину вважалося, що передача солі із рук в руки може принести проблеми у родину. Той, хто її подарував – невдовзі може захворіти. Через подібну дію до вашого життя заходять фінансові складнощі, а грошове благополуччя надовго покине ваш будинок.

Сіль миттєво вбирає в себе усю енергетику – причому не тільки позитивну, але й негативну.  Тобто, передаючи її з рук в руки, люди обмінюються енергією, що може призвести і до передачі власних проблем іншій людині.

Не можна віддавати сіль із дому. Вважається, що в такий спосіб господарі позбааляються від добробуту, успіху, родинного затишку і щастя.

Передача солі з рук в руки – це передвісник конфліктів і непорозумінь між людьми.

Народні прикмети про сіль обумовлені і певними історичними аспектами. Колись давно сіль належала до дорогих  продуктів. Її навіть називали “білим золотом”. Тому її позичання іншим людям вважали марнотратством, а передачу з рук в руки – ритуалом, який символізував втрату чогось цінного і дорогого.

Езотерики радять обходитись із сіллю правильно – щоб не наврочити на себе зайві проблеми. Якщо у вас хтось просить позичити солі – або відмовте, або поставте солонку із продуктом на стіл. І нехай позичальник візьме її сам.

Щоб уникнути енергетичних боргів – замість позичання подаруйте сіль тому, хто її просить. Або ж продайте за символічну суму грошей.