
Садівники розповіли, як прибрати зі сливи та абрикос двох шкідників одним махом
Для виготовлення сухофруктів підходить лише певний перелік сортів сливи. В ній має бути високий вміст цукру, а сама вона мати товсту шкірку та щільну м’якоть.
Водянисті плоди для цієї мети не підходять, ви лише витратите свої сили та не отримаєте бажаного результату.
Найбільшим попитом у цьому питанні користується слива сорту Венгерська італійська. Він вирощується саме для приготування чорносливу, і дуже популярний в усій Європі. Прекрасно підходить і для вирощування на заході України.
Плоди у цього сорту великі, темні, мають щільний восковий наліт. Смак дуже солодкий, але присутня кислинка. Кісточка як і потрібно легко відокремлюється.
Ідеально підходить для в’ялення, сушки, не розповзається та не розвалюється, а урожайність дерева вражає. Так само підходить і для південних регіонів.
Не меншим попитом користується угорська домашня. На пострадянському просторі саме цей сорт користувався найбільшим попитом для подальшого виготовлення чорносливу. І саме його часто ще й обробляли димом для кращого смаку.
Має високий вміст цукру, і при цьому дерево дуже невибагливе. Вирощується як на заході та півдні України, так навіть і в Молдові.
Слива Стенлі дуже популярна за кордоном, особливо у Сполучених Штатах Америки. Плоди відрізняються від вищевказаних сортів, адже дуже великі, щільні і соковиті.
Кісточка легко відокремлюються, а м’якоть настільки щільна, що підходить навіть для механічного сушіння, а також транспортування.
Навіть якщо ви не оберете щось із вищевказаних сортів, пам’ятайте, що вам необхідна слива з високим вмістом цукру, а збирати її можна лише після того, як вона повністю визріла.
Ні в якому разі не беріть сорти, які відрізняються соковитістю або виходять дуже кислими.
Цей сайт використовує cookies для покращення результатів відображення реклами для вас