Якого кота краще всього завести для двору та городу: ловитиме мишей та їстиме варену картоплю

Якщо у вас є двір і город, то рано чи пізно виникає думка: а чи не завести кота? Але не декоративного, що ніжиться на подушках, а справжнього сільського помічника — такого, що мишей ганятиме, а на вечерю не перебирає нічого, з’їсть і варену картоплю, якщо треба.

Найкраще для такого життя підходять не породисті красені з виставок, а прості дворові коти. Ті, що виросли серед курей, граблів і старих відер, знають, що таке виживання. Вони не бояться дощу, не цураються землі, і в них є та зберігся інстинкт полювання. Такий кіт не буде сидіти на підвіконні, спостерігаючи за мишами, він діятиме.

“Зараз багато людей виїхало, всі знають й розуміють, чому. Тому, тварин лишилося навколо дворів у нас мало. Так наш кіт, по двох мишей у день приносить. Немає особливо кому й ті городи полоти, то в бур’янах ті миші й живуть. А нашому коту тільки радість від цього”, – говорить пані Тетяна з Кременчуцького району, що на Полтавщині.

Обираючи кота для двору, слід звертати увагу на характер тварини. Добре, коли він не надто дикий, але й не надто ніжний. Має бути самостійним, але з повагою ставитися до господарів. Особливо, якщо вдома є малі діти.

Ідеально — коли кіт уже трохи дорослий, не кошеня, бо тоді видно, чи він справді мисливець. Якщо він вже ловив мишей — це великий плюс. А ще краще, якщо він не перебірливий у їжі. Бо в селі не завжди є час готувати котові окремо. Варена картопля з краплею олії — і він задоволений. А іноді й просто хліб з молоком — і жодних претензій. Або все те саме, що їдять самі власники: борщі, супи, сири, спагеті.

Такі коти часто мають трохи скуйовджену шерсть, не завжди рівний хвіст, але в їхніх очах є сили та енергія. Вони не бояться собак, вміють обходити город, не ламаючи помідорів, і знають, де краще сховатися від спеки. А ще вони — чудові мовчазні “співрозмовники”. Сидиш увечері на лавці, поруч кіт, і здається, що він усе розуміє. Може, й не відповість словами, але мурканням, точно!