Людство винайшло одяг, як захисний елемент від зміни погодніх умов, для захисту від вітру, холоду, дощу, спеки, тощо.
З плином часу одяг почав слугувати маркером соціального статусу власника, відігравати не лише захисну, а й естетичну роль.
Зрештою, до функції одягу додали релігійний фактор необхідності приховування “гріховності оголеного тіла”, з’явились модні тенденції, одяг почав ставати засобом самовираження.
І разом з тим, активний ріст споживання починає завдавати непоправної шкоди екологічному здоров’ю планети.
Періодично, з розвитком хімічної та легкої промисловості, людству вдається винаходити нові матеріали для одягу, котрі часто здешевлюють виробництво, роблять вироби міцними та довговічними. Однак, потім виникає проблема з утилізацією такого одягу.
Останнім часом науковці все частіше знаходять мікропластик — здебільшого з синтетичних волокон одягу – навіть в організмах тварин, котрі населяють найбезлюдніший континент- Антарктиду чи найглибшу океанську западину.
Тому науковці, дизайнери одягу та виробники об’єднують зусилля в пошуках нових, екологічно чистих матеріалів, котрі могли би з часом замінити популярні сьогодні.
Для цього іноді достатньо не лише заглядати в майбутнє, а й переглянути підзабуті винаходи минулого. Схоже, найближчим часом ми почнемо носити одяг з цікавих матеріалів.
Кропива
Відомий як мінімум з середніх віків матеріал переживає нове відродження. В 17-у столітті кропиву витіснила бавовна. І хоча вона росла в країнах з теплим кліматом, збирати її було значно легше. Однак, з часом виявилось, що бавовна потребує непомірної кількості води та пестицидів. Тому, ще під час Першої світової війни, німецька легка промисловість розпочала виготовлення військових мундирів саме з кропиви. М’який, приємний на дотик, міцний, зносостійкий та довготривалий матеріал швидко набув популярності.
Нині в усьому світі поширюється використання кропиви поруч з такими традиційними матеріалами, як льон та конопля.
Гриби
З грибів виходить чудовий замінник шкіри. Так, виявляється, нові технології дозволяють переробити звичайні грибні міцелії на досить міцний та витривалий аналог натуральної шкіри. Ключовий компонент тут — хітин. Саме завдяки хітину комахи мають такий потужний захист у вигляді панцирів — тому для вироблення міцної шкіри після певного обробітку він підходить якнайкраще.
До речі, шкіряний грибний одяг можна просто вирощувати. Відразу з усіма блискавками, гудзиками, заклепками, потрібної форми, тощо. Це відкриває безмежні простори і для фантазії і для здешевлення виробництва та кардинального зменшення відходів.
Близькою є технологія застосування шкірки з яблук для виготовлення такого-ж аналогу шкіри. Однак без добавки хімічних стабілізуючих речовин у вигляді поліуритану все ж в даному випадку не обійтись.
Молоко
Окремі дослідники пропонують використовувати… звичайне молоко, у котрого закінчився термін придатності. Білки, котрі є у молоці, відомі під назвою казеїн — після певного технологічного ланцюжка перетворюються в чудовий одяг, котрий так само цілком здатен замінити бавовну. Він м’який, адсорбує вологу, приємний на дотик, розтягується у будь-яких напрямках.
В світі існує ще безліч можливостей, аби зменшити навантаження на природне середовище. І кожен з нас може підтримати виробників, котрі створюють речі з нових, екологічно чистих матеріалів і таким чином долучитись до загального, всепланетарного руху за збереження довкілля.
