У православній церкві Таїнство Соборування (називається так тому, що його мають здійснювати кілька священників, тобто, соборно) можна приймати одноосібно, а можна – в групі.
Одноосібно його приймають хворі, запрошуючи священника додому, коли не можуть прийти до церкви. Групою Соборування здійснюється, зазвичай, у часі Великоднього посту, рідше – Різдвяного.
Вважається, що Таїнство Соборування може зцілити хворого, якщо на це буде воля Божа. Але, що не менш важливо, вважається, що Єлеопомазання може звільнити від гріхів, які людина забула або не зауважила, або помилково взагалі не вважає за гріхи. Однак, такі неусвідомлені гріхи все одно обтяжують душу і від них потрібно очиститися, що й відбувається під час Єлеопомазання.
З огляду на це, в православній Церкві Таїнство Єлеопомазання допускається приймати навіть один раз на рік.
Натомість в католиків Таїнство Єлеопомазання здійснюється над тяжко хворим. Вважалося, що після нього людина або виздоровлює, або помирає. Звідси і його католицька назва, «extrema unctio» – «останнє помазання». Після Другого Ватиканського Собору католики дещо змінили ставлення до Єлеопомазання і тепер його називають «таїнством хворих».
Таїнство Єлеоплмазання встановив сам Ісус Христос. В Євангелії від Марка розповідається як Ісусу Христос посилав апостолів проповідувати, давши їм владу над нечистими духами. «Вони пішли і проповідували покаяння, виганяли бісів многих і багатьох хворих мазали олією і зціляли» (Мк.6).
Потім ми зустрічаємо розповідь про «помазання єлеєм в ім’я Господнє» у посланні святого апостола Якова (розділ 5, вірші 14-15).
Освячену олію, змішану з малою кількістю вина, як участь крові Господньої, наносять на чоло, ніздрі, щоки, груди, внутрішню і зовнішню частину долонь, ступні. При помазанні священник читає молитву «Отче Святий, лікарю душ і тілес…».
Залишки освяченого єлею роздають вірянам. Його по кілька крапель можна споживати якийсь період, аж до наступного року.
