Святість не є заслугою людини, це Божа благодать. Але заслуга Карло у тому, що він цей Дар Святого Духа не відкинув, а пішов за ним.
У віці 12 років Карло Акутіс розпочав практику щоденної участі в Євхаристії та щотижневої сповіді. Пресвяту Євхаристію називав дорогою до неба. Йому належить глибокий вислів про те, що «всі народжуються, як оригінали, але багато хто помирає, як фотокопія».
Будучи комп’ютерним генієм, Карло без жодної спеціальної освіти створював сайти та комп’ютерні прогами, через які допомагав людям. Хлопець надто чутливо усвідомлював своє християнство – роздавав бідним кишенькові гроші, розносив їжу потребуючим безхатькам, захищався за однолітків, яких кривдили.
За два місяці до смерті Карло дізнався про лейкемію, яка прогресувала надзвичайно швидко. Очікуючи закінчення земного життя, Карло весь час повторював: ««Я радий померти, бо я прожив життя, не марнуючи жодної хвилини на справи, які не подобаються Богу».
Першого жовтня цього року в Ассізі, де він мешкав, після ранішньої Служби Божої, була відкрита його могила. Усі присутні на чолі з місцевим єпископом переконалися, що тіло хлопця з дня, коли він помер – 6 жовтня 2006 року, залишилося у доброму стані. Це є однією з умов беатифікації (визнання особи блаженним).
Другою умовою є свідчення про його надзвичайний дар. У Бразилії знайшовся хлопчик, який зцілився від незвичайної хвороби після того, за Карло за нього помолився.
Беатифікаційний процес тривав недовго – розпочався у 2013 році, через п’ять років Папа Франциск видав Декрет про завершення. Карла беатифікують у рідному Ассізі.
