Понеділок, 8 Березня, 2021

Не зіпсуй своє посмертя: пройди 20 ступенів, щоб попасти в рай

Християнська особливість вірування полягає у тому, що людина, яка залишає цей світ, де вона жила протягом цього короткого часу як подорожуючий, переходить в життя вічне. Там на неї чекають останні речі - суд Божий, рай або пекло.

Цікаво, що, незалежно від того, до якої релігії людина належить, спостерігаючи за погребальними традиціями, а це певна культура – кожен народ мав свою,  можна зрозуміти, що люди завжди знали, що життя на цьому світі не закінчується, що існує посмертя, потойбіччя. І там життя змінюється але не закінчується, – розмірковує священник Олесь Август (Чумаков)ЧССІБ  на своїй Fb-сторінці.

о.Олесь Август Чумаков, ефір на радіо
о.Олесь Август Чумаков, ефір на радіо

Кожна людина в якийсь період буття задається питанням: в чому сенс життя. А сенс життя відкривається через сенс людської смерті. Якби усе, що ми є, закінчувалося на смерті, як факті, то смислу не мало б ні наше життя, ні смерть. Героїчність, самовідданість, жертовність нічого не були б варті. Все закінчилося  − і крапка. Саме так відбувається у тварин.

На суді людина, її душа, зустрінеться з Богом обличчя в обличчя у своїй цілісності. Тобто наша безсмертна душа  постане на суді Божому від моменту створення і до моменту, коли вона постане перед своїм Творцем. Фактично завдання людини у земному житті є заховати, зберегти і захистити цю цілісність, яка є в задумі Божому про нашу душу. Цікаво, чи ми думаємо про це під час нашого життя?

Якщо ми співпадаємо з Божим задумом, якщо виконали свою місію, якщо ми були у мирі з Богом хоч на дещицю, то Бог може нас відродити, бо ми уже відкуплені у смерті і воскресінні його сина.

Душа, яка поєднується зі своїм Творцем переживає екстатичний стан нескінченності, це і є рай. А душа, яка  не може з’єднатися з Творцем, але ж вона є безсмертна, опиняється в стані анігіляції (грец. α — не, лат. nihil — ніщо) без кінця, згоряння без можливості згоріти. Це називають пеклом.

Церква говорить, що існує перехідний стан людської душі.  У західній (латинській) традиції він називається чистилище, а у східній (візантійській) – митарства.

.Ікона Ступені митарства християнської душі
Ікона Ступені митарства християнської душі

Важливо знати, що в чистилищі ті, що примирені з Богом, поєднані з Церквою, залишаються членами Церкви і тому Церква продовжує за них молитися. І це є нашим обов’язком  пам’ятати і молитися за тих, хто безсилий уже себе захистити.

Ніколи, в жодному випадку, не можна говорити нічого поганого про покійника. Бо працює закон: «Якою міркою міряєш – так само і тобі буде відміряно».

Згідно з вченням східної Церкви під час митарств людина має пройти ступені, де на перших трьох демони нагадають їй про гріхи щодо слова – пустослів’я, брехню, наклепи і осуд.

Далі – про черевоугодництво, зажерливість; ще далі – про злодійство і присвоєння собі чужого майна. На наступному ступені – про грошолюбство і скупість; ще вище – про лихоїмство, тобто це підкуп, хабарництво і хиже позичання (коли людина позичає, знаючи, що не віддасть).

Наступне митарство – неправди ( має найбільший стосунок до суддів і до тих, хто, не виплачує належної платні).

Далі з нас спитають про заздрість, гордість, гнів, лінь, злопам’ятність, злобу до людей і непробачення провин. Після цього людина відповість за вбивство, нехтування життям. Ще вище – про чаклування, астрологію. Далі − про блуд, супружні зради, порнографію. І ще вище потвори витикатимуть нам содомські гріхи – кровозмішання, протиприродній секс.

На передостанньому ступені людина буде звітувати про єресь, невіру в правду Божу.

І ось, ми підібралися уже до раю, ми вже в ньому однією ногою, але є останній ступінь, де ми змушені будемо дати звіт з любові, з милосерді і з нашої байдужості до потребуючих, з нашої готовності жертвувати собою заради когось іншого.

На кожному кроці, згідно зі східним богослов’ям, ми можемо робити щось, щоб заслужити собі місце в небі і вимолити прощення для померлої душі, жертвуючи їй свої молитви.

Поділіться статтею

Андрій Данилко та Інна Білоконь

Андрій Данилко та його “дружина” Інна Білоконь гайнули разом на відпочинок: не можуть один без одного

Колись Андрій Данилко натякнув на те, що мав стосунки з партнеркою. Що між ними зараз?
Ксенія Мішина

Екс-холостячка Ксенія Мішина перефарбувалась у блондинку і позбулася довгого волосся: схожа на чоловіка

Ксенія Мішина здивувала своїх шанувальників нереальним перевтіленням.

Популярне

Останні новини