Святий Трифон насправді за життя мав геть інше ім’я. Його звали Митрофан, але прийнявши сан священнослужителя – він мусив відректися від всього мирського. Народився і жив чоловік у Новгородській землі. Тоді, у 16 столітті їх вважали колишньою частиною Київської Русі, тому тривалий час між церковниками йшов спір: чи належить до канону української церкви покійний ігумен. Втім, зовсім не це головне, а дива, які несе постать Трифона.
Перше чудо, яке пов’язано зі святим – це день, який поволі прибуває. За те, що б сонце все частіше радувало нас своїми променями, наші предки саме сьогодні, 28 грудня ставили за це свічку Спасителю і молилися за тепло.
Друге чудо, яке показував здавна Трифон, має більше не сакральний, а побутовий характер. На це свято предки виганяли злих духів з хати. Для цього розпечене вугілля розкидали на сніг і дивилися: якщо піде чорна пара – дім був повний нечисті.
Також сьогодні в ігумена просили про здоров’я. Вірили: як день прибуває 28 числа, так і сил людина поволі може набратися:
О, Премилосердний Боже, Отче, Сине і Святий Душе, що Тобі в Нероздільній Тройці поклоняємось і Тебе славимо! Зглянься милостиво на раба Твого (ім’я) недужого, відпусти йому всі провини його, подай йому зцілення від хвороби, поверни йому здоров’я і сили тілесні, подай йому довге й щасливе життя, земні й духовні Твої блага, щоб він разом з нами приносив подячні молитви Тобі, всещедрому Богу і Творцеві нашому.
Пресвята Богородице, всесильним заступництвом Твоїм допоможи мені ублагати Сина Твого, Бога нашого, за зцілення раба Божого (ім’я).
Усі святі і ангели Господні, моліте Бога за недужого раба Його (ім’я).
Амінь
