
Ікона Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії в осінніх квітах
Після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар дата святкування змістилася на 17 вересня (за старим стилем його відзначали 30 вересня). Цей день присвячений силі духу, материнській любові та непохитній вірі, які здатні творити справжні дива.
Історія свята переносить нас у II століття до Риму, за часів правління імператора Адріана. Благочестива вдова Софія назвала своїх доньок на честь головних християнських чеснот: Пістіс (Віра), Елпіс (Надія) та Агапе (Любов). Коли дівчаткам було лише 12, 10 та 9 років, їх піддали жорстоким катуванням за відмову зректися християнської віри. Мати була змушена дивитися на страждання своїх дітей, виявляючи неймовірну мужність і закликаючи їх триматися до кінця. Софія поховала доньок і померла від горя на їхній могилі за три дні. Церква зарахувала їх до лику святих, а їхні імена стали символами вічних цінностей.
У народній традиції цей день називали «всесвітніми бабиними іменинами», адже з ним вітали всіх жінок. Головним та найнезвичайнішим обрядом свята вважався ранковий плач. Жінки починали ранок із голосного плачу, тужачи за своєю долею, труднощами та негараздами. Вірилося, що такий ритуальний плач слугує оберегом: якщо виплакатися цього ранку, то протягом усього року родина буде захищена від бід, хвороб та прикрощів.
Після цього жінки бралися за випікання святкового короваю або пирогів. Традиційно для цього використовували найкраще борошно. Посеред пирога ставили церковну свічку, і вся родина збиралася за святковим столом, щоб розділити частування. Крихти від короваю ні в якому разі не викидали – їх віддавали домашній худобі або птахам, щоб у домі панував добробут.
Щоб не накликати на себе та свою родину лихо, у день Віри, Надії, Любові та Софії суворо дотримувалися певних обмежень:
Оскільки свято припадає на середину осені, за ним часто прогнозували погоду на найближчі місяці:
Головний секрет цього дня полягає в тому, щоб подарувати тепло та турботу своїм близьким. Жінкам варто присвятити час собі, відпочити від повсякденних турбот і щиро помолитися перед іконою святих мучениць, просячи миру, злагоди та здоров’я для своєї родини.
Цей сайт використовує cookies для покращення результатів відображення реклами для вас