Досі у суспільстві є плутанина щодо того, що правильно відзначати. Зараз традиційно ми святкуємо день народження, але чи правильно це з церковної точки зору? Насправді і так, і ні.
Річ у тім, що наші пращури раніше не розділяли день народження та іменини. Дітей називали згідно зі святцями і їхню появу на світ приурочували до певного святого. Наприклад, якщо хлопець народжувався 20 листопада, його називали Михайлом, бо 21 число – це День святого Михайла. Вітати з появою на світ могли в обидві дати.
Хронологія іменин та дня народження почала розходитися у XX століття, коли світські традиції почати витісняти церковні. З іменинами людину вітати можна і потрібно, адже так ви вшановуєте святого, який покровительствує вашому близькому і ділиться енергетикою свого імені.
День Ангела ж – це вшанування моменту, коли людину було похрещено. Вважається, що під час обряду людина отримує свого небесного охоронця.
6 серпня можна вітати друзів, колег, однокласників з такими іменами у миру та при хрещенні:
Відзначати іменини потрібно походом до церкви та молитвою до свого покровителя. Часто буває так, що у храмі може не бути ікони вашого святого. Наприклад, образ святої Євгенії рідко зустрічається у церквах. Тому можна поставити свічку Богородиці, святому Миколаю або святому Пантелеймону.
Привітати близьких можна замовивши молитву 40 уст за здоров’я або церковною проскуркою.
6 серпня, ідучи до церкви, зверніть увагу на погоду: якщо буде світити яскраво сонце – то і кінець літа буде теплим та сонячним.
Цей сайт використовує cookies для покращення результатів відображення реклами для вас