Я очманіла, коли побачила, що стало після цього сидерату! Розпушив землю крутіше за гірчицю

Досвідчені садівники не лише в Україні, а й у багатьох інших країнах для підвищення родючості ґрунту застосовують на своїх городах різні сидерати. Для цих цілей використовують десятки культур, серед яких бобові – люпин, віка, конюшина, квасоля; злакові – жито, ячмінь, овес; гречані; складноцвіті – соняшник та фацелія, а також хрестоцвіті, у складі яких гірчиця. Але серед цих усіх сидератів особливо вирізняється – суріпиця.

Вона є кормовою медоносною культурою сімейства хрестоцвітих. досягає висоти 125-135 см. Її вирощують без догляду. Посів виконують на початку вересня, коли вже зібрано весь урожай. Насіння обов’язково потрібно поглибити на 3-4 сантиметри, тому після того, як ви їх розкидали по поверхні грядок, обов’язково пройдіться землею граблями.

Суріпица відмінно розпушує ґрунт, не дає снігу та волозі забити її навесні, насичує корисними речовинами. Також сприяє кращому утворенню сніжного кома над рослинами. Її коренева система допомагає утримувати необхідні поживні речовини землі і не змивати їх потоками води.

Також сидерат створює своєрідну мульчу, яка захищає ґрунт від промерзання. А зелена маса, своєю чергою, захищає землю від весняного сонця та холодів. На відміну від інших видів сидерати сурепиця відрізняється холодостійкістю та швидкою стиглістю.

Зелену масу суріпиці починають прибирати у період формування бутонів. Частину рослин можна залишити на поверхні землі і не закладати в ґрунт. Товстий шар мульчі сприятиме швидкому перепереванню. За допомогою сидерату земля насочиться корисними елементами, які неодмінно вплинуть на формування якісного врожаю.