Часник, що зимує сам: обираю тільки ці зубки для цієї глибини ґрунту, й врожай виходить на ура!

В українських садівників є два варіанти: посадити часник восени й присипати його чимось, або вже почати садити його навесні. Той, хто розуміє, що весною буде важко справитися з великим об’ємом роботи на городі, той садить часник восени. А весною тільки знімає всю ту присипку, щоб рослини могли вже почати рости без укриття. Адже, морозів уже не буде, й воно їм просто не потрібне.

Так, якщо ви надумали садити часник восени, потрібно зробити так, щоб він справді перезимував сам, без втрат. І для цього потрібно зробити кілька речей правильно. Починається все з вибору зубків. Не варто брати дрібні, пошкоджені або ті, що залишилися після весняної посадки. Осінній часник — це великі, щільні зубки з нижніх рядів головки. Саме вони мають силу прорости, витримати морози і дати повноцінний врожай.

Ґрунт — не просто аби що для посадки. Він має бути легким, але не піщаним, вологим, але не болотистим. Якщо земля важка, її варто розпушити, додати трохи перегною, але без фанатизму. Часник не любить надмірної органіки — вона дає зелень, а не головки. І головне — не садити в те саме місце, де він ріс минулого року. Це не забаганка, а захист від хвороб і виснаження ґрунту.

Глибина посадки — момент, де багато хто помиляється. Якщо посадити надто глибоко — часник буде довго проростати і може загнити. Якщо надто мілко — вимерзне. Ідеальна глибина — коли зверху ще можна присипати шаром мульчі, але зубок не лежить просто під поверхнею. Це не сантиметри, це відчуття: посадити так, щоб він був захищений, але не схований від усього на світі.

І ще одне — не варто поливати після посадки. Осінній часник не потребує вологи на старті. Йому потрібен спокій. Він проросте, коли прийде час, і зробить це без зайвого втручання. Якщо все зроблено правильно — навесні не буде сюрпризів. Буде рівний ряд зелених стрілок часнику. І тоді можна буде сказати, що часник справді зимує сам. Адже правильно посадив, а потім взагалі про нього забув до весни.