600 г на 10 л води, і на сливах із абрикосою ні парші, ні моніліозу: врожаю буде у 3 рази більше

Слива й абрикос — не просто кісточкові. Це дерева з капризами. І якщо не дати їм те, що треба, вони не дадуть нічого у відповідь. Парша, моніліоз, гнилі — все це не випадковість, а наслідок. Але є просте рішення, яке працює. Всього лише 600 грамів деревного попелу на десять літрів води — і сад оживає. Не в переносному сенсі, а буквально.

Попіл має бути чистим, без домішок пластику чи фарби. Ідеально — з дров’яної печі, з листяних порід. Його слід висипати в бочку або відро, залити водою, добре перемішати. Настоювати добу, не менше. Потім процідити — щоб не забивати обприскувач. І все. Розчин готовий.

Обробляти треба до цвітіння. Це важливо. Не після, не під час, а саме до. І не один раз. Перший — коли бруньки тільки набухають. Другий — через тиждень. Третій — після цвітіння, коли зав’язь вже є. Обприскувати треба щедро, щоб кожна гілка, кожен листок були в розчині. Не шкодувати. Бо якщо залишити сухі ділянки — саме там і причепиться хвороба.

Цей розчин — не просто добриво. Це профілактика, захист, підживлення. Калій, фосфор, мікроелементи — все в ньому. І головне — він не палить, не шкодить, не накопичується. Його не треба купувати, не треба зважувати на аптечних вагах. Просто знати, що 600 грамів — це приблизно півтора склянки. І десять літрів — це стандартне садове відро.

Не варто змішувати його з іншими препаратами. Не треба додавати мило, спирт чи щось “для кращого прилипання”. Попіл працює сам. І якщо зробити все правильно — дерева не просто виживуть, вони дадуть більше. У три рази більше. Бо здорова слива — це не одна гілка з плодами, а вся крона. І абрикос, який не гниє на дереві, це вже точно шикарний урожай.