Будьмо вдячні за маленькі радощі – топ 5 порад щасливого життя від сестри Марії Слєпченко

Приступай до Таїнства Покаяння і Святого Причастя

Для людини немає більшого щастя, ніж бути в єдності, в сопричасті зі своїм Творцем. А це можливо тільки під час Святого Причастя.

Сучасна людина шукає задоволення в різних матеріальних речах, що само собою також не є погано. Але справжнім змістом життя має бути пізнати свого Творця тут, на землі, щоб з’єднатися з ним у вічності.

Будь відкритим на труднощі

Люди, прагнучи бути щасливими, за будь-яку ціну намагаються уникати труднощів. І часом так себе заганяють у стан напруження і постійного незадоволення.

Вміння переживати малі і великі труднощі, а навіть й втрату – це велика життєва мудрість, яку може дати людині тільки Бог.

Як це відбувається? Бог робить наше серце вдячним. Ми дякуємо Йому, оточуючим, ближнім за маленькі радощі, які є у нас на щодень. Така вдячність виносить нас на інший духовний рівень. Той, хто вміє бути вдячним насправді освячується. Бачити руку Божу у всьому, бути Йому вдячним це уже святість.

 Тримай серце вільним і  слідуй за Божою волею

Люди планують на день, місяць, рік. Хочуть бачити якусь перспективу свого життя. І це добре. Але часто стають заручниками своїх планів і страхів, що щось недоробили, щось не вдалося.

Насправді, щастя тоді, коли маєш вільне серце. А воно вільне лише у випадку, якщо ти довіряєш Богові і віддаєш дорогу свого життя Йому. Він вправніший водій і краще знає, що нам треба.

Ця довіра до Бога заснована на тому, що він добрий і милосердний і Його воля щодо нас може перевершити всякі наші очікування. Усвідомлення цього дає несамовиту енергію і бажання творити вкупі з Ним.

Не просто люби ближнього, але співчувай йому

Коли важко потрібно іти до людей і робити щось для них. Це відкриває немислимі нові виміри і приносить в серце щастя. Всяка зверхність, закритість, недоступність, гострі слова до ближніх і іронія, вони є несумісні зі справжнім духовним життям.

Щасливі люди є доброзичливі до інших, співчутливі, милосердні. І цього ми вчимося на молитві, бо Бог такий і хоче, щоб і ми були такі. Саме великі святі проливали сльози співчуття над тими, хто страждає, бо вони це відчували через серце Христа.

Усі наші страхи, сутінки лікуються співчуттям до ближнього.

Жити тут і тепер

Насправді, людина ніколи до кінця не буде щасливою на землі, бо її дім у Небесних Обителях, біля свого батька, Творця. Але ми можемо уже тепер створювати собі подобу Царства Божого, де всі є одно. І тут, служачи один одному,  ми творимо спільноту,  Церкву, яка є тілом Христа.

Тому тішмося життям, єдністю з нашим Творцем у Святій Євхаристії, спілкуванням з природою, один з одним і будьмо  щасливі.