Батьківські суботи, або дні поминання померлих предків, проходять щороку кілька разів на рік. Їх дати змінюються залежно від днів Великодня та Великого посту.
Поминальні дні церква проводить панахиди за померлим батьком чи матір’ю, називаються батьківськими суботами. З біблійних часів субота вважається днем тиші та спокою і якнайкраще підходить для молитов. Цього дня тижня згадують про покійних, відвідують храми та цвинтарі, влаштовують поминальні обіди.
Прийнято відвідувати цвинтарі, прибиратися на могилах, проводити день у тиші, молитися, а також згадувати тих, кого немає в живих, організовуючи поминальні обіди.
З семи батьківських субот – три випадають на другий, третій та четвертий тижні Великого посту. Однак у цей час заупокійні літургії не проводяться.
Перша така субота буде 9 березня – М’ясопустна батьківська субота, 30 березня – субота другого тижня Великого посту, 6 квітня – субота третього тижня Великого посту, а 13 квітня – субота четвертого тижня Великого посту.
14 травня буде Радониця, після Великодня. На цвинтар можна взяти паску, або інші частування, поклавши все на могилу. 22 червня – Троїцька батьківська субота, коли прийнято сіяти свіжу зелень. 2 листопада буде Дмитрівська батьківська субота.
У ці дні в храмах відбуваються панахиди, вранці в суботу – літургія, після чого прийнято вирушати на цвинтар, а потім приймати поминальну трапезу. Відвідування цвинтаря на розсуд віруючих.
У батьківські суботи заборонено займатися домашніми справами. Навести лад у будинку слід заздалегідь, а всі важливі справи по господарству відкласти на потім. Під час поминального вечері не можна вдаватися до веселих веселощів і вести порожні розмови. Також варто відмовитися від шкідливих звичок.
Також варто звернути свою особливу увагу на благодійність та допомогу нужденним. Це робиться за бажанням, але рекомендується церквою.
Сайт використовує cookies для поліпшення роботи з уподобаннями користувачів.