Святий Макарій походив з благородної родини. Доглядав та лікував своїх батьків. А коли вони упокоїлись – пішов шукати духовного наставника, адже всім серцем відчував, що Спаситель його кличе. Під час служіння Господу, він не раз боровся з демонами, а згодом взагалі вирішив усамітнитися, аби ніщо та ніхто не заважав йому вивчати Слово Боже.
Традиційно у цей день просили здоров’я, адже вважалося з давніх-давен, що Макарій зцілював від хвороб. Вранці та по обіді читали таку молитву:
Господи Ісусе, Сину Божий, Милосердний, Зцілителю душ і тіл наших, зглянься на мене негідного, немічного і грішного слугу Твого. Ти оздоровляєш калік і немічних через віру їхню в Божество Твоє, кажучи: “Через віру твою нехай буде тобі”. Я знаю, Господи, що віра моя є слабкою. Але благаю Тебе, Джерело Життя, і взиваю: “Вірую, Господи, допоможи мені в моєму невірстві!” Ти, Господи, приймав малу віру сліпих, калік і всіх немічних, та дарував їм зцілення. Не відкинь, Милосердний, і мене немічного. Я знаю, що я є грішним і негідним Милости Твоєї, але Ти сам сказав, що до грішників прийшов, і це дає мені надію звернутися до Тебе, Милосердний Господи, Піднеси мене, Спасителю мій, з постелі недуги моєї, продовж дні життя мого, щоб я міг в покаянні закінчити його і сподобитися вічного Твого Царства, де в сяйві Слави Лиця Твого вже не буде ні недуги, ні журби, ні зітхання. Помилуй мене, Господи, з великої Милости Твої, зглянься наді мною немічним, дай мені силу славити Тебе Єдиного і Милосердного з Отцем, Святим і Животворним Твоїх Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Зауважимо також, що сьогодні не слід вдягати чорне та піддаватися скорботі, лінощам.