Смажене варення з груш — це традиційний десерт Полтавщини. Колись у магазинах не було такого різноманіття солодощів. Тим більш, таких хімічних, як зараз! І люди намагалися готувати саме різноманітне варення на осінь та зиму. Адже, солодке любили й зараз люблять багато людей. У Кременчуці бабусі взагалі робили так, що варення перетворювалося ледь не на карамель. А ті, хто хочуть їсти виключно смачне, й при цьому, натуральне, й зараз можуть самостійно приготувати таке ж саме варення.
Для цього потрібно взяти три кілограми стиглих, але не м’яких груш. Очистити від шкірки, нарізати тонкими скибками. Засипати двома кілограмами цукру, перемішати і залишити на кілька годин, щоб вони пустили сік. Потім злити зайву рідину, бо вона просто не потрібна. Варення має смажитися, а не варитися. У всякому разі, за цим рецептом, саме так!

Наступний крок — це підготувати сковороду з товстим дном і досить широку. Ніяких каструль, ніяких мультиварок — не потрібно. Груші слід викладати на сковорідку невеликими порціями, щоб вони не тушилися, а саме смажилися. Робити це слід на середньому вогні. Перемішувати радять часто, але обережно, щоб шматочки груш не порозвалювати. Коли скибки стануть золотистими, злегка прозорими і пахнутимуть карамеллю, це означатиме, що варення буде готовим!
Далі ці груші слід перекласти в стерильні банки й закрити кришками. Заливати водою або ще чимось, не потрібно. Тільки фрукти і цукор. Єдина хитрість: додати в останню порцію варення щіпку кориці або ванільного цукру. Але це для тих, хто дійсно таке любить.
Це варення не намазують на хліб. Його їдять ложкою, додають до млинців, кладуть у випічку, їдять разом із чаєм. Воно не рідке, не джем, не повидло. Воно — смажене. І коли відкриваєш банку взимку, розумієш, що бабусина кухня, це просто шедевр! Тим більш, без нічого зайвого!

