Наскільки реальний палац султана Сулеймана відрізняється від серіального з “Величного століття” (ФОТО)

Турецький серіал "Величне століття" підкорив мільйони глядачів, адже в ньому відображені відносини і побут того часу, але наскільки все це достовірно?

Більшість турків сприйняли серіал досить неоднозначно і навіть негативно. Тим не менш, переказ історії вийшов дуже цікавим і колоритним. Не останню роль в цьому зіграли гарні декорації та костюми.

Дія “Величного століття” відбувалася в головному палаці Османської імперії, який називається Топкапи. Саме звідти султан Сулейман керував країною, там же знаходився його гарем з наложницями, включаючи і Хюррем. Оскільки це історична пам’ятка, знімальний процес проходив в спеціально побудованому павільйоні з відтвореними інтер’єрами.

Палац Топкапи

Перші 50 років існування Топкапи гарема в ньому взагалі не було, але закохана в Сулеймана Роксолана ініціювала його перенесення ближче до султана.

Вхід у гарем
Покої султана Сулеймана в гаремі
Покої султана Сулеймана в гаремі

Святая святих гарему — Золотий шлях, по якому наложниці ходили на хальвет, тобто на ніч кохання. З цього коридору до правителя Османської імперії ходила та сама Хюррем Султан.

Золотий шлях

Щоб жінки могли здійснювати намаз (традиційна молитва мусульман), в гаремі Топкапи працювали дві мечеті. Одна з них збереглася до наших днів.

Мечеть в гаремі

Не можна не відзначити рівень гігієни в палаці. За Сулеймана в туалетах вже була проведена гаряча вода, яка надходила по трубах з хамамів. У вбиральнях стояли глечики з водою, оскільки папером тоді не користувалися, як і серветками за столом — руки витирали об край скатертини, хоча цей факт творці серіалу спотворили.

Туалет в гаремі Сулеймана

Хамам в гаремі Сулеймана

У султана, його наложниць, євнухів та рабів були окремі туалети і хамами. Примітно, що фаворитки Сулеймана самі не милися — їх мили місцеві рабині.

Загалом гарем в Топкапи проіснував до середини 19 століття. З того часу султан переніс свою резиденцію з усім разом узятим в палац Долмабахче, але це вже інша історія.

Share