Упродовж всієї історії людства свою здатність продовжувати людський рід жінка використовувала по-різному. У первісному суспільстві існують великі часові періоди, коли переважав матріархальний лад (матріархат означає влада матері – домінування жінки в сім’ї, суспільстві, державі).
З поширенням по усій планеті християнства роль жінки, як хоронительки домашнього вогнища, набула своїх сталих природніх функцій. Та усе ж її прагнення домінувати над чоловіком часто проявляться у різних сферах, особливо у сімейному житті.
Жінка зі своїми природніми хорошими рисами, такими, як розум, практичність, сміливість, інтуїція, жертовність, а ще – великим талантом кохати, й справді часом на щабель вище стоїть над чоловіком.

Але, її основною функцією, призначеною Богом, все-таки залишається народження дітей.
Це таке чарівне відчуття носити у собі інше життя. Чути, як б’ється його серце, бачити і відчувати у собі його порухи, фантазувати, якими будуть його очі. Або планувати, як ти цю дитину назвеш…
Це щастя має конкретну назву – материнство. І це те, що не замінить жінці нічого на світі. Бо це щастя дарував їй Бог.