Про це на своїх сторінках повідомляє The Guardian
З 4 листопада щонайменше на місяць запроваджено комендантську годину в Італії. Відповідно до неї громадяни Італії не можуть покидати власне помешкання з 22.00 години вечора до 5.00 години ранку наступного дня. Всі розважальні заклади і заклади харчування повинні бути зачинені з 20.00 години. Також заборонено працювати музеям, виставкам і туристичному бізнесу.
З кінця жовтня у Франції діє частковий локдаун. У 54-ох департаментах діє комендантська година − кафе і ресторани, музеї зачинені, люди можуть виходити з дому тільки для того, щоб добратися на роботу, студенти перейшли на дистанційне навчання. Тим, хто працює також радять розглянути можливість дистанційної роботи.
Протестувальники проти обмежень в БерлініДо грудня запровадила повторний локдаун Англія.
Європа знов стала центром найбільшого зараження COVID – 19 і одночасно стає загрозливим регіоном щодо безпорядків і повстань.
У п’ятницю ввечері протестуючі кидали коктейлі молотова у поліцію у Флоренції. За акціями протесту відбувся цивільний безлад у Мілані та Турині, де були розграбовані розкішні магазини.
“Ми протестуємо,тому що всі європейські уряди, включаючи наш, виявилися неготовими до другої хвилі. З березня вони говорили, що в жовтні чи листопаді настане друга хвиля, і це буде ще серйозніше, – каже італійський перукар Піно Еспозіто. − Але жодної підготовки до функціонування наших шкіл, системи охорони здоров’я, роботи чи надання стимулів не було. І фінансова підтримка, яку нам обіцяли, недоступна. Але підприємства повинні це мати, якщо вони хочуть залишатися закритими, а співробітникам негайно потрібні гроші на безробіття “. У своєму рідному містечку він очолює групу, яка виступає проти обмежень.
Дослідження показують, що люди чуються економічно і психологічно виснаженими. На цьому тлі ВООЗ фіксує апатію до виконання вимог, висунутих охороною здоров’я, і обов’язкових передумов до зниження заражень.
Люди не мають чіткої і однозначної відповіді науковців на запитання про природу походження коронавірусу, ситуацію з вакциною.
Ці настрої посилюється розбіжністю між класовою та соціальною нерівністю.
Люди вважають, що, якщо вони не будуть працювати, то також помруть.
Підприємці вимагають в урядів матеріальної компенсації за вимушені простої.
Мери дев’яти міст, включаючи Барселону, Лісабон, Прагу та Мілан, напряму звернулися до голови Європейської Ради Шарля Мішеля з вимогою доступу до фонду оздоровлення ЄС на суму 750 млрд.
