|
19.11.2020 08:36

Львів’янину з двобічною пневмонією відмовили у госпіталізації в самий розпал пандемії: ледь не віддав кінці

Молодий спортсмен поділився на своїй сторінці у Фейсбуку враженнями від перенесеного коронавірусу. Але поряд з цим розповів про ще щось.

Олегу, а так його звати, трохи за тридцять. Він уже кілька років займається паверліфтингом і виступає на змаганнях з львівським клубом за  Міжнародну Федерацію GPF.

Пише, що якраз збирався взяти участь  у змаганнях 22 листопада  і  «навіть не підозрював що основна моя боротьба і з дуже не простим, я б навіть сказав страшним суперником,  почнеться з 23.10»  − COVID-19 добрався й до нього.

Перший ПРЛ-тест показав негативний результат. Але з кожним днем чоловікові ставало дедалі гірше: температура 38+ , слабкість, постійна ломота в тілі.

Скрін з Фейсбуку

Хворий з двобічним запаленням легенів у час пандемїї отримав відмову у госпіталізації.

Далі, як пише Олег, симптоми тільки додавалися: втрата нюху і смаку, задишка, неприємні відчуття в грудній клітці. «Наступні чотири дні дома сатурація по троху сипалась в низ плавно 93-90-88–87, кожна ніч перетворювалась на випробування», – ділиться чоловік.

Хворий знову записався на прийом до сімейного лікаря.

Скрін з Фейсбуку

З 4 листопада Олег перебував на стаціонарному лікування. Повторний  ПРЛ-тест підтвердив COVID-19.

Пацієнт описує стан лікарні та говорить про відсутність медикаментозного забезпечення. Майже усі препарати, які призначають лікарі, доводиться купувати особисто. Хто не має такої змоги – змушені відмовлятися від половини препаратів.

Скрін з Фейсбуку

Олег не встидаючись, щиро зізнається, що в такому стані залишається тільки приречено чекати і сподіватися, що все  буде добре.

Чоловік дякує медичному персоналу і всім – рідним, друзям, хто чим-небудь допоміг у цій складній ситуації.

В першу чергу хочу низько вклонитись і від щирого серця подякувати всім медиками , хто бореться за наші з вами життя в таких умовах , які дає їм наша країна . Ви герої !!!, – пише він.

Насамкінець, Олег застерігає, просить і сподівається: «…можливо мені вдасться моєю історію достукатись бодай до одного-двох людей , які прочитають цей пост, і ці люди будуть ще більш відповідально і свідомо відноситись до всіх санітарно-епідеміологічних норм , до рекомендацій , дбатимуть по максимуму про свою безпеку і оточуючих людей і це можливо когось врятує чи захистить».