Останнім часом до цього питання долучили й системи штучного інтелекту, які аналізують великі масиви даних: кліматичні зміни, демографію, розвиток технологій і ризики глобальних катастроф.
Важливо одразу зазначити: штучний інтелект не “передбачає майбутнє” у буквальному сенсі. Він лише обробляє відомі тенденції та моделює ймовірні сценарії розвитку подій.
Що показують моделі
У різних симуляціях, які базуються на відкритих наукових даних, виділяють кілька потенційних сценаріїв глобальних криз. Найчастіше мова йде не про раптовий “кінець світу”, а про поступові процеси:
- кліматичні зміни та екстремальні погодні явища
- дефіцит ресурсів (вода, їжа, енергія)
- пандемії нового типу
- ризики, пов’язані з технологіями та автоматизацією
- геополітичні конфлікти.
Саме ці фактори, за розрахунками моделей, можуть впливати на стабільність цивілізації протягом десятиліть.
Чи є конкретна дата? Популярні заголовки в інтернеті часто приписують штучному інтелекту точні дати “кінця світу”, але це некоректно. Жодна сучасна модель не може назвати конкретний рік або день.
Натомість деякі сценарії описують так звані “критичні точки” — періоди, коли ризики можуть суттєво зрости. Це можуть бути середина або друга половина XXI століття, але такі оцінки дуже умовні і залежать від того, як саме розвиватиметься людство. Штучний інтелект не прогнозує кінець світу — він лише показує, до чого можуть призвести наші нинішні дії.
Головний висновок досліджень
Більшість моделей сходяться в одному: сценарій глобального “миттєвого кінця” малоймовірний. Натомість більш реалістичним вважається поступове накопичення криз, які можуть або посилюватися, або, навпаки, пом’якшуватися завдяки технологіям і міжнародним рішенням.
Іншими словами, майбутнє не є фіксованим. Воно залежить від рішень людей, розвитку науки і здатності суспільства адаптуватися.
Саме тому подібні “прогнози” штучного інтелекту варто сприймати не як пророцтва, а як інструмент для аналізу ризиків і нагадування про важливість відповідального ставлення до