|
30.10.2020 20:22

Дитина-рятівник: наскільки це етично і чи не перетнуть червоні лінії?

У соціумі періодично піднімаються дражливі питання, пов'язані з невідповідністю законодавства щодо врегулювання відносин між новими досягненнями науково-технічного прогресу і усталеними морально-етичними нормами. Останнє – скандал в Індії з приводу першої «дитини-рятівниці».

В родині урядовця Штату Гуджарат народили дівчинку, яка відразу мала призначення – врятувати свого братчика. Про це розповіла кореспондентка BBS news Гіта Пандей..

В 10 місяців у Абхіджіта проявилася дуже важка форма таласемії. Це хвороба крові, при якій надзвичайно низький гемоглобін. Для того, щоб хворі на таласемію могли жити, їм кожні 20-22 дні необхідне переливання крові.

Абхіджіт

Батьки були в розпачі. Але згодом дізналися, що виправити ситуацію можна, пересаживши кістковий мозок здорової людини. Однак, при обстеженні з’ясувалося, що ніхто з родичів донором бути не може. Подружжя Соланкі прийняло рішення народити дитину-рятівника для сина.

Для корекції плоду був залучений найкращий спеціаліст у Індії з питань фертильності. Технологія, яку застосовували для народження сестрички Кав’ї називається передімплантаційною генетичною діагностикою – вона дозволяє видалити з ембріона ген, що викликає захворювання.

Півроку доктор «чаклував» над ембріоном і нарешті його пересадили в утробу матері.

Після народження дівчинки, щойно на 18 місяць можливо було здійснити пересадку кісткового мозку Абхіджіту.

«Усе пройшло успішно. З моменту трансплантації уже пройшло 7 місяців і син не потребує переливання крові», –  ділиться радістю п. Соланкі.

п. Соланкі з донечкою

Лікарі підтвердили видужання Абхіджіта і швидку реабілітацію у Кав’ї.

Але тут почалося інше випробування. Родину почали поносити за те, що вони начебто народили дочку не тому, що хотіли її, не з любові, а як ідеальний генетичний матеріал для хворої дитини.

Для конкретно цієї родини питання так не стоїть. Батьки стверджують, що народження дочки зробило їх життя щасливим і вони її люблять не менше, ніж сина. Але при недосконалому законодавстві можна скористатися  можливістю зловживання у сфері біотехнологій.

Професор Еванс найголовніше етичне питання вбачає у тому, де зупинитися. “Одна справа – створити дитину для донорства кісткового мозку, але чи зупиняться на цьому? Чи не перейдуть до модифікації генів у вже народжених людей?”

До операції тривалість життя Абхіджіта була б не більше 30 років. Тепер же він матиме повноцінне здорове і довге життя.