Вересень — це не кінець сезону, а його продовження, адже на ділянці є чимало роботи. Наприклад, саме час, у вересні, взяти й добре підживити свої тюльпани. Бо саме зараз вони закладають майбутнє — не листя, не стебла, а цвіт. І якщо їх не підгодувати, весна буде порожньою. А один жест — і сад вкриється квітами наступного сезону.
Підживлення потрібне просте. Фосфор і калій — без азоту. Бо азот дає зелень, а восени це зайве. Беруть монофосфат калію — він не палить коріння, не провокує ріст, а працює на закладку бутонів. Достатньо столової ложки на відро води. Поливають по вологій землі, коли вже посаджено або пересаджено. Якщо тюльпани ще не в землі — підживлення дають після посадки, через кілька днів.

Головне — не поспішати. Не лити в суху землю, не робити з цього ритуал. Просто дати цибулині те, що вона не візьме сама. Фосфор — для коренів, калій — для стійкості. І все. Без компосту, без перегною, без складних схем. Осінь — не час для експериментів, краще ні з чим не жартувати в цей час.
Утім, є випадки, в яких тюльпани краще не підгодовувати фосфором і калієм. Наприклад, якщо цибулини слабкі, пошкоджені або мають ознаки гнилі. Таке підживлення не допоможе, а лише прискорить розпад. У цьому випадку важливіше забезпечити дренаж, провітрювання і дати час на відновлення. Підживлення має сенс лише тоді, коли рослина здатна його засвоїти — а не коли бореться за виживання.
Також не варто вносити фосфор і калій, якщо ґрунт уже насичений цими елементами. Надлишок не дає переваги — він порушує баланс, знижує здатність цибулин адаптуватися і може навіть спровокувати деформацію бутонів навесні. Якщо тюльпани ростуть на родючому чорноземі, де вже були внесені добрива влітку, краще обійтися без додаткового втручання. Іноді найкраще рішення — не заважати.

