
Історичні зали палацу Топкапи у Стамбулі де жила та правила Роксолана
Історія османського двору сповнена таємниць, палацових переворотів і жорстокої боротьби за владу, проте жодна постать не викликала стільки захоплення й остраху одночасно, як українка Настя Лісовська. Потрапивши до палацу Топкапи як полонянка, вона зуміла зруйнувати непорушні канони Сходу, отримавши ім’я Гюррем – та, що дарує радість і сміх. Її шлях до вершини влади довів усій Європі, що гострий розум і політична проникливість здатні керувати навіть найпотужнішою армією світу.
Шлях Роксолани до покоїв Сулеймана I Пишного почався з трагічного полону під час татарського набігу на Галичину. Проте, на відміну від сотень інших наложниць султанського гарему, дівчина не збиралася залишатися безмовною тінлю. Вона швидко опанувала османську мову, арабську грамоту, каліграфію, тонкощі ісламського права, літературу та філософію. Її ерудиція вразила молодого падишаха настільки, що незабаром він відмовився від спілкування з іншими жінками, зробивши її своєю єдиною духовною порадницею.
В османській традиції існував непорушний закон: правителі імперії не брали наложниць за офіційних дружин, щоб запобігти надмірному впливу жінок на державні справи. Роксолана стала першою, заради кого султан переписав багатовікові правила династії Османів. Сулейман не лише надав їй статус вільної мусульманки, але й уклав із нею законний шлюб – нікях. Спеціально для українки було створено новий величний титул – Хасекі Султан, що означало верховна та єдина кохана дружина правителя.
Крім того, Роксолана порушила ще одне сакральне правило гарему – «одна наложниця – один син». Вона народила падишаху п’ятьох синів та доньку Міхрімах, що надійно закріпило її авторитет і започаткувало епоху, відому в світовій історіографії як «Жіночий султанат».
Вплив Роксолани виходив далеко за межі султанських покоїв. Вона брала безпосередню участь у зовнішній політиці могутньої імперії, що на той час наводила жах на монархів Європи. Гюррем Султан вела особисте дипломатичне листування з королем Польщі Сигізмундом II Августом, перською шахинею Султанум та приймала іноземних послів. Венеціанські дипломати в таємних депешах називали її найнебезпечнішою та найрозумнішою жінкою епохи, визнаючи, що рішення великого Сулеймана часто народжувалися саме в розмовах з українкою.
Роксолана довела, що сила правителя полягає не лише в мечах і гарматах, а й у тонкому розумінні дипломатії та психології. З простої полонянки вона перетворилася на жінку, чиє ім’я шепотіли з повагою у Відні, Римі, Парижі та Венеції. Її прах спочиває поруч із Сулейманом Пишним у грандіозній усипальниці мечеті Сулейманіє в Стамбулі – честь, якої не удостоювалася жодна інша жінка в історії Османської держави.
Цей сайт використовує cookies для покращення результатів відображення реклами для вас