Петрушка у мене завжди сходила нерівно, росла мляво і до липня вже йшла в стрілку. Цієї весни спробувала інший метод висівання, і всього через 2 тижні вже мала "густий килим" зелені на грядці.

Правильна схема вирощування петрушки для щедрого врожаю протягом усього року
Петрушка іноді здається примхливою. Але насправді проблема майже завжди одна: насіння повільно сходить через ефірні олії, які покривають оболонку та заважають проростанню. Приберіть цей бар’єр перед посівом та забезпечте простий догляд, і врожай вас точно порадує.
Насіння петрушки потрібно замочити у теплій воді температурою 45-50°C на 20-30 хвилин. Це дуже добре розчиняє ефірні олії на поверхні та запускає процес набухання. Після замочування воду необхідно злити, розкласти насіння в один шар на вологій серветці та тримати при кімнатній температурі ще добу.
Коли побачите білі пророщені кінчики, насіння готове. І воно дає гарну зелень уже через 12-14 днів замість звичних 3-4 тижнів. Причому сходи рівніші, а петрушка росте пишнішою.
Поширена помилка – сіяти рідко, щоб потім не проривати. Але при щільному посіві петрушка пригнічує бур’яни, тож такий варіант кращий. Оптимальна схема така:
Багато городників радять сіяти зигзагом, щоб у петрушки було більше простору для росту, але при цьому все росло щільно та гарно вкривало грядку. Борозни після посіву не притискайте, а лише присипте пухким ґрунтом.
Рядки краще не поливати звичним способом, бо можна розмити. Краще брати якийсь ручний обприскувач (а можна акумуляторний, якщо маєте) та під невеликим напором розбризкувати воду по рядочках.
Зверху треба розкласти тонкий шар сухого торфу чи перегною. Він зберігає вологу та захищає від кірки.
Перші два тижні ґрунт має залишатись рівномірно вологим. Не мокрим, але й не пересихати. Достатньо поливати щодня вранці невеликою кількістю води. Після появи сходів режим можна послабити до поливу через день.
Головна помилка в цей період – це рясний полив раз на кілька днів замість рівномірного зволоження. Петрушка на пересиханні зупиняється у рості та починає готуватись до стрілкування.
Петрушка відростає після зрізання. Але лише якщо зрізати правильно. Зрізати потрібно зовнішні стебла під корінь, залишаючи центральну розетку. Це стимулює нові пагони та продовжує ріст зелені.
Зрізати потрібно вибірково кожні 10-14 днів, а не всю грядку. Бо якщо зріжете все, ріст відновлюється повільніше. Якість зелені при цьому стане гіршою.
Для продовження гарного росту у серпні грядку треба підживити азотним добривом. Найкраще брати чайну ложку сечовини, розвести у 10 л води та полити під корінь по злегка вологому ґрунту.
Петрушка витримує заморозки до мінус 5 градусів. Тому сіяти зазвичай можна не лише у квітні, а навіть у березні. Але місце обирати потрібно так, щоб після потепління вдень була напівтінь чи легка тінь у другій половині дня. Бо якщо буде пряме сонце, то рослини швидше підуть у стрілку.
Але навіть найкраща петрушка поступово вироджується. Тому в липні варто посіяти ще одну грядку. Тоді врожай зелені буде стабільним аж до осені. А першу грядку, якщо вона загрубіла, можна відвести під сидерати.
Цей сайт використовує cookies для покращення результатів відображення реклами для вас