Якщо християнин, то сповідаєшся. А знаєш, з чого сповідатися не треба?

Найперше, давай дещо з’ясуємо: ти сповідаєшся не священнику, а самому Господу Богу, який на тебе чекав, радіє з того, що ти прийшов і дуже хоче тебе вислухати і пробачити.

Отже, ти виконав перші три умови доброї сповіді: зробив іспит сумління (як це робиться можна знайти у будь-якому молитовнику або прочитати книжечку на цю тему); збудив у собі жаль за гріхи (щиро покаявся); постановив поправитися (пообіцяв собі утримуватися від гріхів або позбутися якогось конкретного гріха).

А тепер підходимо до головного. Щоб зрозуміти, як правильно висповідатися – потрібно знати, з чого сповідатися не треба.

Польський священник Даніель Войда (SJ) називає дві речі – емоції і почуття. «Бо емоції і почуття, – каже він, – це щось, що в мені виникає автоматично. І це не підлягає моральній оцінці».

Далі священник розвиває думку і пояснює, що немає добрих і поганих почуттів. Є такі, які нам приємно переживати і такі, які − важко. Переживаючи приємні, ми відчуваємо любов, дружбу, шляхетність, а при інших – обурення, роздратування, злість, можливо навіть ненависть. Але і це почуття, і це почуття. Вони нам потрібні, бо ми люди. Такими нас створив Бог.

Так само емоції є позитивні і негативні. Але це те, що виникає автоматично. «Якби я мав сповідатися з чогось, що виникає автоматично, то повинен був би сповідатися з того, що у мене бурчить в животі, чи моргає моє око.. Мої емоції приходять самі, я їх не контролюю. Сповідатися потрібно з того, чи піду я за цими емоціями? – каже отець Войда.

Наші емоції завжди спонукають нас до дії. І тому важливо те, що було наслідком емоцій, що ти вчинив.

Священнику зовсім не потрібно слухати твої пояснення чи мотивації, в яких ти маєш звичку себе виправдовувати. Йому потрібний голий факт вчинку. Всю попередню психологічну роботу ти маєш виконати сам під час іспиту сумління. І, якщо ти її виконав добре – ще раз прожив ситуації, пережив почуття, які можуть бути не дуже приємними і часто відкривають тобі ж про тебе правду, закинь усе це в ліву півкулю свого мозку-процесора і гарненько почисть (відповідно до десяти заповідей Божих і церковних). Тоді візьми листок паперу і усі гріхи запиши, щоб чогось не забув.

Після цього сміло і відважно йди в сповідальню. Повір, так буде легше тобі і священник оцінить.