18 січня – 18-ий день нового року за григоріанським календарем.
Іменини цього дня святкують власники імен Аполлінарія, Григорій, Євгенія, Йосип, Лук’ян, Матвій, Поліна, Роман, Семен, Сергій і Тетяна.
Віряни називають цей день Другий святвечір або Голодна кутя. Другу назву 18 січня отримало через особливо суворий піст, якого дотримувалися віруючі.
Так само, як і під час Святвечора перед Різдвом, вся родина сідала за стіл після появи на небі першої зірки. Перед тим, як сісти зе вечерю, господар тричі кликав мороз їсти кутю. Особливо цей звичай подобався дітям, які визирали з вікон, аби його побачити.
На столі у цей вечір теж мали бути традиційні кутя та узвар. А зі страв також ставили вареники з капустою, гречані млинці, пісний борщ, рибні страви та інше.
Примітно, що на Голодну кутю не можна було ставити на стіл парну кількість столових приборів. А починають та завершують вечерю трьома ложками куті.
Не забували віряни і про похід до церкви по освячену воду.ю при цьому посуд мав бути прикрашений квітами, аби весь наступний рік господарів супроводжував успіх.
Діти ж брали з церкви гілочки ліщини, які вони потім дарували господарям помешкань, до яких ходили щедрувати.
Також цього дня дівчатам дозволялося ворожити. Вони здебільшого гадали на майбутнє, свою долю та заміжжя.
Крім цього, у наших пращурів існував ще один звичай, пов’язаний з Другим святвечором. Після трапези, вони виносили “дідуха” і спалювали його. Таким чином вони наближали прихід весни і можливість попрощатися з теплим одягом і холодами.
Так само, як і на будь-яке свято не можна було сваритися, лихословити чи гніватися. Також не можна було порушувати піст.
Незважаючи на важливий для вірян день, пращури не забували цього дня слідкувати за погодою та навколишнім світом. Зокрема, вони вірили, що сніг на Водохресний вечір обіцяє багатий врожай зернових культур. А сильна хуртовина обіцяла плідний рік для всього господарства.
А якщо снігу особливо багато на деревах, то буде вдалий рік для збирання меду та фруктів.
Крім опадів звертали увагу наші предки і на небо. Вони вважали, якщо зірки світять яскраво, то буде гарний приплід ягнят. Але якщо небо затягнуло хмарами і не видно жодної зірки, то грибів восени буде дуже мало.
Предки вірили, що погода на Водохресний вечір загадує погоду на масницю.
Якщо ж цього дня віяв сильний вітер, то це віщувало дощове літо з великою кількістю гроз.
