Речі з 90-х, як машина часу: згадають і зрозуміють лише ті, хто тоді був дитиною

Зараз про багато речей знають лише ті, хто був дитиною у 90-ті. Тоді не було великої кількості розваг, фільмів та музики, про інтернет взагалі мало хто чув, а друзі були не в телефонах, а у дворі.

Багато хто згадує, як у дитинстві батьки кликали додому у вікно, а мультики бігли дивитися всією компанією до того, хто ближче живе.

Тоді мобільний телефон був рідкістю, зате було багато інших речей, про які сучасні діти не мають жодного уявлення.

Для тих, чиє дитинство проходило у 90-ті не завжди був навіть тетріс, зате іграшка, де треба було натисканням на кнопки закидати кільця на гачечки була у кожної дитини.

Так само, як і попередня, у кожної дівчинки була ціла колекція різноманітних заколок. Особливою розкішшю вважалися заколки з метеликами на пружинках.

Це зараз діти люблять на вихідних поспати. А у 90-ті всі вставали раніше, аби подивитися улюблені мультфільми.

Найцікавішим персонажем, якого ніхто не бачив, але всі хотіли знати, була господиня Тома з мультфільму “Том і Джері”.

Це зараз для дітей доступні кафе і макдональдси, а тоді найсмачнішими речами був напій Юппі, який розводили водою і шоколад Wispa.

Думаєте до появи телефонів та смс діти на уроках слухали вчителя? А от і ні, тоді теж крутилися і спілкувалися через записки, які передавали через весь клас.

Зараз у кожного є сторінка у соціальних мережах, а у 90-х всі робили і заповнювали анкети, які зберігали і регулярно переглядали.

Зараз діти жити не можуть без телефонів і постійно показують кумедні відео та нові ігри, зустрічаючись з друзями. А тоді грали у “Козаків-розбійників” і стрибали в резиночку.

А канікули завжди були особливим часом, бо можна було написати заповітні слова через весь розворот щоденника.

Лише покоління дітей 90-х зрозуміє зв’язок між касетою та ручкою або олівцем. Насправді діти того часу користувалися річками та олівцями, щоб перемотати касету і продовжити життя батарейкам у плеєрі.

Лише тоді перезаписаний фільм на касеті означав початок справжньої війни в родині.

У кожної поважаючої себе дитини була колекція тетрісів, тамагочі та вкладишів від жуйок.