В Україні досі всі носяться з тією консервацією, і знаєте, правильно роблять! Невідомо, що буде восени. Нині існує чимало інформації про те, що восени та взимку може не бути електроенергії взагалі. А тому, що може бути краще, зважаючи на це, або на будь-який інший не дуже добрий час, як саме не маринування та консервація?
Для півторалітрової банки завжди беруть помідори не великі, щільні, щоб вони добре тримали форму. Вони не мають бути ідеальними — головне, щоб не тріснули. На дно йдуть звичні листки — хрін, смородина, кріп. Потім часник. Декілька скибочок перцю. Трохи лаврового листа. Все саме звичайне, але саме так воно має бути. Заливка готується з води, солі та цукру, без оцтового перебору. Достатньо, щоб було злегка терпко, але не гірко.
А от трилітрова банка — це вже для великої родини, де зима — не просто пора року, а сезон спільних вечорів, зустрічей усіх Днів народжень, Різдва та Нового року. Для таких банок помідори беруть більшого розміру. Заливають у два етапи — спершу просто окропом, потім вже маринадом. А потім, усе це закручується, кладеться в теплий плед догори в низ! Через два дні — переноситься в погріб, підвал, або будь-яке інше темне й прохолодне приміщення!
Завжди сміливо можна класти лавровий лист, чорний та духмяний перець, часник і кріп, особливо в суцвіттях. Для більш цікавого аромату додають гвоздику, гірчицю в зернах, базилік, чебрець, естрагон, листя вишні чи смородини. Все це не лише надає неймовірного смаку, а й допомагає зберегти хрумкість помідорів.