Декоративні багаторічники стають прикрасою в будь-якому саду. І хоча зараз в асортименті рослин можна віднайти багато нових видів — не варто забувати і про ті, які прикрашали ділянки у наших бабусь. В цій публікації “Сенсація” нагадає про давно забуту квітку, яка зовні виглядає — наче махрова троянда, але ще яскравіше.
Ліхніс (Lychnis) — багаторічник з родини гвоздичних, назва якого в перекладі з грецької мови перекладається як “свєточ” або “лампа”. Ця назва в повній мірі передає “характер” рослини. Її яскраві суцвіття дійсно виглядають на клумбі, немов яскраві ліхтарики.
В народі ліхніс ще називають горицвітом або зорькою чи татарським милом. Останній варіант обумовлений тим, що корені та пелюстки рослини при розтиранні в долонях “миляться”.
В залежності від різновиду рослина заввишки може сягати від 40 до 100 см. Квітне горицвіт протягом 30 днів, починаючи з червня. Завершується квітнення багаторічника в липні. Досвідчені квітникарі кажуть — якщо вчасно обірвати зів’ялі суцвіття, то процес цвітіння ліхнісу можна подовжити ще на 10-14 днів.

Деякі сорти квітки можуть радувати око пишним цвітінням з травня і до кінця липня (тобто, цілих 2 місяці).
Серед найбільш популярних різновидів ліхнісу можна відзначити халцедонський. Він виростає заввишки до 1 метру та радує око пишними і яскраво-червоними суцвіттями. Також в асортименті є ліхніс корончатий. Його висота не перевищує 90 см, а суцвіття забарвлені в білий або рожевий колір. Квітка зберігає високу декоративність навіть без квітів.
Ліхніс Хааге — різновид декоративного багаторічнику з крупними помаранчево-червоними квітами.
Ліхніс або горицівіт — не примхлива рослина. Він чудово росте на будь-яких ґрунтах. Для рослини найголовніше — щоб не було застою води. Бо через надлишок вологи коренева система багаторічника буде загнивати.

Більшість різновидів ліхнісу — морозостійкі. Тому на зиму їх можна не укривати. Восени достатньо обрізати усі стебла під корінь — і все! Але махрові сорти перед зимівлею все ж краще прикрити шаром торфу чи ялинкового лапнику.

Розмножується ліхніс самостійно. Якщо не зрізати суцвіття з нього, квітка швидко самосівом розповсюджуюється по ділянці. І в наступному році на вашій клумбі з’явиться ціла купа гарних нових рослин.
Ліхніс залишається красивим і зберігає декоративні властивості навіть після завершення цвітіння. Квітка не хворіє та не привабляює до себе ніяких шкідників.
Саджають ліхніси перед зимою — у жовтні чи листопаді. Можна посіяти їх і навесні. Ідеальний час — квітень чи травень.
На розсаду горицвіт сіють у березні, попередньо виконавши протягом 30 днів стратифікацію квіткового насіння. Його розміщують у холодильнику і там тримають увесь місяць перед посівом.

За 1 сезон ліхніси треба підживити 2-3 рази, використовуючи комплексні мінеральні добрива. Поливати квітку варто лише в посушливу погоду. Декоративна рослина добре росте в легкій та дренованій землі.

