
Пластичний хірург Андрій Якобчук
Автор: Андрій Якобчук, пластичний хірург
За роки практики я сформував чітке переконання: штамповані та клішовані підходи у пластичній хірургії — це естетична та репутаційна смерть для лікаря. Кожен пацієнт — це унікальний естетичний морфотип. І найгірше, що може зробити хірург, — це сліпо йти на приводу у пацієнта, який приходить зі словами: «Лікарю, я хочу блефаропластику».
Днями я зачинив двері за пацієнткою, якій раніше робив мамопластику. Вона прийшла з запитом: «Я вам довіряю, зробіть мені блефаропластику, бо в мене якийсь сумний погляд». Проте після огляду вона отримала відмову. І ось чому: у її випадку верхня блефаропластика була категорично протипоказана.
Перше, що завжди оцінює досвідчений пластичний хірург при запиті на корекцію верхніх повік, — це положення брів відносно кісткового краю орбіти:
Норма: хвостик брови має розташовуватися вище верхнього кісткового краю орбіти (у чоловіків трохи нижче, у жінок — вище).
Патологічне (нефізіологічне) положення: брова опущена до рівня кісткового краю або нижче.
Коли брова опускається (навіть у молодому віці, наприклад, у 35 років), м’які тканини починають нависати над верхньою повікою. Пацієнти помилково сприймають це як «надлишок шкіри на повіках» і вимагають блефаропластики.
Якщо зробити блефаропластику при опущених бровах, це лише наблизить брову до вій, зробить погляд важким, «похмурим» або пригніченим, але не вирішить першопричину. Тут потрібна не корекція повік, а підтяжка верхньої третини обличчя.
Залежно від анатомічних особливостей та віку пацієнта, в арсеналі сучасної медицини є кілька методів вирішення цієї проблеми.
За допомогою делікатного введення ботулотоксину можна розслабити окремі ділянки м’язів і за рахунок підсилення верхніх порцій лобного м’яза підняти кінчики брів.
Важливо: Це філігранна робота. Якщо занадто виключити центральну частину м’яза і залишити надто активними бокові, ви отримаєте небажаний ефект — так звані «брови Мефістофеля» (надмірно задрані вгору кутики). Це коригується додатковим введенням препарату, але краще одразу звертатися до професіоналів, щоб уникнути подібних експериментів.
Найпопулярніший і найефективніший метод у сучасній пластичній хірургії. Через точкові проколи в волосистій частині голови м’які тканини піднімаються та фіксуються у правильному положенні. Завдяки цьому нависаюча шкіра верхньої повіки природно розправляється, складка зникає, а погляд стає відкритим і відпочилим без жодних розрізів на самих повіках.
Скронева (темпоральна) підтяжка: Застосовується, коли ендоскопія технічно ускладнена. Наприклад, якщо у пацієнта дуже високий і вигнутий лоб із високою лінією росту волосся (у таких випадках прямий ендоскоп має обмежену навігацію). Розріз робиться в волосистій частині скроні, що дозволяє підтягнути латеральну (зовнішню) частину брів.
Прямий ліфтинг (Direct Brow Lift): Полегшений спосіб, за якого ділянка шкіри вирізається безпосередньо над тілом брови. Цей метод частіше застосовують для вікових пацієнтів (60–70+ років). У соціальних мережах часто демонструють ідеальні ранні результати цієї операції (особливо в азійських клініках), проте слід пам’ятати, що рубець безпосередньо над бровою вимагає тривалого часу для дозрівання, і оцінювати його естетичність потрібно щонайменше через рік.
Не кожна складка на верхній повіці потребує скальпеля блефаропласта. Якщо у вас низьке положення брів, класична блефаропластика вам протипоказана.
Перш ніж ухвалювати рішення про операцію, зверніться до спеціаліста, який щодня працює з ендоскопічними методиками підтяжки обличчя. Головне завдання естетичної медицини – зрозуміти першопричину проблеми, підібрати індивідуальне рішення та зберегти не лише вашу красу, але й анатомічне здоров’я.
Цей сайт використовує cookies для покращення результатів відображення реклами для вас