В Україні Різдво святкують 12 днів, з яких 5 днів це передсвята, коли активно готуються до свята і 6 днів післясвят.
Першим днем Різдва вважається 7 січня. Саме тоді і починають зазвичай колядувати.
Проте навіть ця трвадиція не виконувалася скрізь одночасно. Для прикладу, на Покутті діти йшли колядувати вже на Святий вечір, на Слобожанщині та Гуцульщині — у перший день Різдва (7 січня) після святкового Богослужіння, а на Західному Поділлі вирушали колядувати зранку на другий день свят.
На другий день Різдва, який у православних християн називався Пологом Богородиці, от лемків Вимітним днем, парубки ходили по хатах і замітали за тамтешню дівчину, за що діставали від господарів частування або гостинець.
З Різдвом і колядками були пов’язані й певні традиції. Зокрема, дівчата, якщо і ходили колядувати, то робили це ввечері і носили з собою не звізду, як хлопці, ліхтар у формі місяця або зірки. Його чіпляли на довгу палицю і здалеку було видно, хто йде.
Крім того, дівчатам не дозволяли заходити в дім, вони колядували знадвору. Тоді як хлопців пускали усередину.
З приходом Різдва дозволялося вживати скоромне, тобто все те, що заборонялося вживати під час посту.
Також на Різдво, 7 січня, вся родина ходила на службу і сідала за святковий стіл снідати лише після цього. При цьому першу ложку будь-якої страви належало, за народними повір’ями, з’їсти главі родини, який також благословляв їжу. При цьому кожну страву треба було обов’язково скуштувати.
Оскільки для віруючих Різдво вважається святом милосердя, то цього дня не можна відмовляти нужденним у милостині. Так само не можна було лишати колядників без подяки.
Як і на кожне свято, на Різдво заборонено лихословити, сваритися, а також займатися будь-якою фізичною роботою.
Як і в будь-який новий етап життя, на Різдво не можна було залишатися з боргами. Крім того, церква забороняла будь-які гадання та ворожіння, проте наші пращури ігнорували цю заборону і так розважалися довгими зимовими вечорами.
Аби не накликати на родину смерть, цього дня заборонялося купувати мотузки та варити кисіль.
Наші пращури не забували цього дня слідкувати за погодою. Вони помічали, якщо цього дня тепло, то весна буде холодною.
А якщо на Різдво було холодно і завірюха, то така погода обіцяла холодне літо.
Густий іній свідчив про те, що хліба і малини влітку буде вдосталь. Поганою прикметою був погожий день на 7 січня. Пращури вірили, що при такій погоді обов’язково буде неврожай. А от велика кількість зірок на небі, навпаки, віщувала гарний врожай грибів, ягід та гороху.
