Церковне свято 23 лютого було витіснено з пам’яті українців радянською традицією відзначати день армії. І по сьогодні деякі країни її дотримуються, вшановуючи “червоних”. Та дарма, кажуть церковники люди сьогодні не звертаються до Всевишнього.
Святий Прохор своїм життям довів, що скромність і побожність може принести щастя. Він жив на хлібі і воді. Раз Господь побачив, як старається вірянин та звільнив його від усіх страждань у житті земному.
Сьогодні доречно просити благодаті та захисту за всіх ближніх. Звертатися з молитвою слід вранці. Краще зачитувати її разом з близькими вголос:
Господи Боже наш, Ти вислухав Мойсея, коли він простягав до Тебе руки, і народ ізраїльський зміцнив на амаликитян, озброїв Ісуса Навина на битву та повелів сонцю спинитися. Ти й нині, Владико, почуй нас, що молимося до Тебе. Зміцни силою Твоєю побожний народ наш, благослови його справи, примнож славу його перемогою над ворогом, зміцни всемогутньою Твоєю правицею нашу державу, збережи військо, пошли ангела Твого на зміцнення захисників народу нашого, подай нам усе, що просимо для спасіння; примири ворожнечу і мир утверди. Простягни, Господи, невидиму правицю Твою, яка рабів Твоїх заступає в усьому. Тим же, кому судив Ти покласти душу свою на війні за віру православну, побожний народ наш і державу, прости їхні провини і в день праведної Твоєї відплати подай вінці нетління. Бо Твоя є влада, Царство і сила, від Тебе допомогу всі приймаємо, на Тебе надію покладаємо і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Бажаємо, щоб церковне свято 23 лютого приносило вам радість, а святі слова здоров’я і сил!
