Навесні, коли земля та природа тільки прокидається, рослинам потрібна особлива підтримка. Їх треба підживлювати якісним добривом. Але яким? Можна купити щось комплексне в магазині. Проте досвідчені городники стараються не спішити зі внесенням покупної хімії. Бо навіщо, якщо є натуральні аналоги, які часто ще й ефективніші?
От взяти компост. Це наче смузі для людини, де є багато вітамінів. От і компост стає вітамінним коктейлем, але для землі. Для його приготування можна брати будь-які органічні матеріали: від яєчної шкаралупи та овочевих шкірок до скошеної трави та подрібнених гілок. Можна навіть нефарбований картон різати на шматки та кидати в компост. За правильного догляду через деякий час це перетвориться на поживну масу для грядок та саду.
Використовувати компост можна різними способами. Якщо хочете якомога швидше доставити поживні речовини до коріння, то треба настояти компост у воді декілька днів, а потім поливати кущі, дерева чи рослини. А можна просто насипати компост тонким шаром по грядках, тоді він повільно віддаватиме поживні речовини в ґрунт. Якщо ж ви ще не посадили рослини, тоді додавайте жменю компосту в кожну лунку. Це значно покращить стан землі.
Другий варіант — зола з печі або від багаття. Вона містить калій, фосфор і цілий набір мікроелементів, які потрібні для росту та цвітіння. Розсипте її навколо кущів або розведіть у воді (1 склянка на 10 л) і полийте розсаду. Особливо корисна зола на кислих ґрунтах, оскільки вона може нейтралізувати зайву кислотність. А ще вона відлякує слимаків, якщо посипати нею землю біля стебел.
Не варто також забувати про сидерати. Це рослини-помічники, які вирощують не для врожаю, а для ґрунту. Гірчиця, люцерна, гречка, люпин тощо. Їх сіють ранньою весною, а коли вони виростають на 20-30 см, зрізають і закопують у землю. В ґрунті сидерати розкладаються та насичують його азотом, а їхні корені розпушують землю, як природний культиватор. Особливо добре це працює на важких глинистих ділянках.