Хто постійно пам’ятає, знає та враховує те, що Україна є аграрною країною, той не здивується тому, що тут уже успішно вирощують навіть люфу. Молоді плоди цієї рослини нагадують кабачки, мають неповторний смак і запах. Але куштувати їх можна лише молодими. Готові, дозрілі й насичені плоди люфи ніхто вже не їсть. Насамперед, тому, що під шкіркою плодів ховається гіпоалергенна мочалка.
Так, молоді плоди люфи дуже часто можна зустріти в кулінарії азіатських і африканських країн. Там їх додають в супи, рагу, салати, просто тушкують, смажать на пательні, ніби цукіні. А вирощувати люфу можна, й це вже давно роблять, в Україні. Одним із відомих і доступних на сьогодні сортів люфи є “Мочалка”. Так, саме так цей сорт і називається. У зв’язку з тим, що зрілі плоди цього овоча стають дуже волокнистими, з них просто беруть й виготовляють мочалки. До того ж, натуральні та такі, що не викликають алергії.

Насіння люфи “Мочалка” дарує величезні плоди циліндричної форми та є трішки ребристими. Цей однорічний сорт овоча створює ліану завдовжки до двох-чотирьох метрів, а плоди можуть становити від 40 і до 60 сантиметрів. Що цікаво, цей сорт люфи починає плодоносити з вересня. Очікувати на урожай влітку не варто. Надзвичайно важливо те, що люфа є мега універсальним овочем. За бажанням, його можна куштувати, ніби цукіні. А хто хоче, той може розпочати власний бізнес із вирощування та продажу мочалок.
Виробники цього насіння підкреслюють, використовувати мочалку за призначенням слід наступним чином: з люфи слід вийняти насіння, промити під проточною водою та ополоснути в окропі. Молоді плоди можна навіть консервувати, тушкувати, смажити та варити.
В разі, якщо є бажання висадити люфу на розсаду, це слід робити в перших числах квітня. Тоді, вже в другій половині травня рослини можна буде висаджувати на грядку. Слід знати й пам’ятати, що люфа любить добре освітлені ділянки. А ось щодо ґрунту, цей овоч не є вибагливим. Посадити люфу можна, як у чорнозем на Полтавщині, так і в супісках на Рівненщині, Житомирщини, Волині та Київщині. Поливати люфу слід регулярно, а підживлювати бажано лише один раз на два місяці. Це мають бути органічні добрива. Починаючи з червня садівники повинні не забувати підв’язувати ліану до якоїсь стійкої опори.