Здавалося б, що може бути поганого у мульчуванні? Тирса здатна утримувати вологу, яку так полюблять бурячки. Мульча не дає можливості розвиватися бур’янам. Отже, конкуренція за воду між буряками та некультурними рослинами не виникатиме.
Але є й інший бік медалі – подібними діями можна добитися закислення землі довкола, хоча буряки віддають перевагу нейтральним та слабо лужним ґрунтам.
Та й гризуни полюбляють ласувати таким смаколиком, а заразом попсують і бурякові насадження. Ще свіжа тирса здатна зв’язувати азот. Це призведе до зменшення цього елементу у землі, а значить, овочі уповільняться в рості.
Ще один негативний момент – якщо викласти тирсу занадто товстим шаром, а літо видасться дощове, то вона почне загнивати. А це негативно вплине на розвиток висадженої городини.
То виходить, що треба відмовитися від мульчування бурякових грядок тирсою взагалі? Не зовсім так. Якщо її компостувати, вона не зможе закислювати ґрунт, тобто до буряків вільно потраплятимуть увесь наявний азот.
Ще один варіант – змішувати тирсу з іншими матеріалами, наприклад, із гноєм чи торфом. Таким чином удасться нейтралізувати більшість негативних наслідків використання тирси.
У будь-якому разі робіть тоненький шар тирси. Так вона не почне гнити й псувати все довкола. А буряки поливайте самі. Це слід робити регулярно, бо рослини полюбляють вологу. Запобігти появі гризунів на городній ділянці можна за допомогою сітки.