У перший рік висаджування морква дає соковиті помаранчеві коренеплоди. На другий утворює парасольки з дрібненькими білими квіточками, які здатні притягувати на город запилювачів.
З розсадою моркви возитися немає потреби. Насіння відразу висівають у ґрунт. А от мульчування відразу після цього – важливий елемент, який не варто ігнорувати. Мульча посприяє швидшому проростанню насіння.

Завдяки їй на ділянці не буде бур’янів, до того ж підтримуватиметься достатній рівень вологи. Поряд із грядкою з морквою бажано висадити цибулю. Фітонциди відлякуватимуть морквяну муху від зелених насаджень.
Потроху збирайте моркву протягом усього періоду вегетації. Трішки коренеплодів можете залишити у землі на зиму. З них наступного сезону виростуть квіточки, з яких утвориться насіння.

Голівки зберете й матимете власний посівний матеріал. Таким чином удасться зберегти ознаки вподобаного сорту. Зверніть увагу, що гібридизоване насіння не дасть потомства надалі.
У Подільському аграрно-технічному університеті провели експеримент із мульчування моркви. Одну партію покрили агроволокном, іншу – тирсою. Контрольну грядку залишили без змін на поверхні ґрунту.
Коли морква дала сходи, підрахували їхню кількість. Дійшли висновку, що найгірше овоч зростав під агроволокном, а найкраще – під тирсою з дерева. Тож від застосування агроволокна відразу ж відмовилися, а тирса покривала морквяні грядки аж до збору врожаю.