Моркву на городі потрібно викопувати без поспіху. Якщо витягнути раніше, то буде водяниста й без смаку. Якщо затягнути, то стане жорсткою й втратить соковитість. Тому головне вміти не проґавити той момент, коли саме потрібно викопати цей коренеплід.
У серпні, коли ночі вже не такі теплі, а ранки відчутно стали прохолодними, морква починає дозрівати по-справжньому. Її корінь набирає солодкість, накопичує соки, стає хрумким. Але це не означає, що треба бігти з лопатою одразу після першого похолодання. Треба дочекатися, коли бадилля почне жовтіти, але ще не зовсім зів’яне. Це як сигнал: морква готова, але ще не втратила сили.
Викопувати краще в суху погоду. Земля має бути розсипчастою, не липкою. Тоді морква виходить легко, без надриву, без пошкоджень. А пошкоджена — довго не лежить, починає псуватись. Тому краще не рвати руками, а акуратно підкопувати. І не мити одразу — хай трохи підсохне після землі.
Цей момент — коли морква вже не росте, але ще жива й соковита, і є найкращим для збору. Саме тоді вона солодка, як треба. Саме тоді вона хрумка, не “дерев’яна”. І саме тоді вона зберігається довго, без втрат. Тому не варто орієнтуватися на календар чи сусідів. Треба дивитися на свою грядку, на свою моркву. Вона сама підкаже, коли її час викопувати. І якщо ви дочекаєтесь цього моменту — врожай буде не просто добрий. Він буде той самий, про який ви мріяли з початку сезону!
Чого точно не варто робити з морквою у серпні, так це припиняти полив. Утім, не слід заливати грядки прямо щодня. Надмірна волога може спричинити розтріскування коренеплодів і розвиток гнилі, а нестача — зробити моркву жорсткою та гіркою. Також не варто використовувати холодну воду прямо зі свердловини, бо це може стати стресом для кореневої системи овочів. І головне: не чіпайте моркву руками без потреби — зайві рухи порушують структуру ґрунту і можуть пошкодити корінь.