Вперше ідея побудувати стільникові мережі з’явилася в 1946-1947 роках в компанії Bell Laboratories. Її співробітник з дослідницького підрозділу Рейд у доповідній записці зробив опис цілої низки можливостей для створення подібних мереж.
Згодом інший фахівець цієї ж компанії Амос Джоель розробив ключові патенти в сфері стільникового зв’язку та базових мобільних станцій.
Перший дзвінок з мобільного телефону здійснив 3 квітня 1973 року співробітник компанії Motorola, якого звали Мартін Купер. Урочиста подія відбулась в Нью-Йорку. До речі, цей майстер під час роботи в компанії зосереджувався на розвитку автомобільної радіотелефонної мережі.
На початку 1970-х років Купер очолив відділ, що відповідав саме за цю сферу. Чоловік висловив думку, що мобільний пристрій повинен бути достатньо компактним для того, щоб його можна було взяти в руку чи покласти у карман. Над підвищенням зручності мобільного пристрою працювало кілька команд. Проте лише Motorola вдалося досягнути в цьому напрямку найбільшого прогресу.
Саме Мартін Купер увійшов в історію як людина, що вперше здійснила стільниковий дзвінок з прототипу мобільного телефону Motorola DynaTAC 8000X. Вага пристрою становила 1,15 кг, а його довжина становила понад 22 см. Акумулятор першого мобільного телефону забезпечував лише 20 хвилин розмови.
Перша ж комерційна модель мобільного телефону Motorola з’явилася лише через 10 років після тестової моделі. Перший портативний стільниковий телефон у роздріб компанія випустила 6 березня 1983 року. Пристрій важив приблизно 800 грамів, а на його розробку виробники витратили приблизно 100 мільйонів доларів та 15 років ретельної роботи над розробкою.