В давнину люди вірили в те, що дрібні монети не можна класти на стіл на поверхню скатертини. Вважалося, що тоді увесь родинний бюджет буде витрачатися лише на їжу.
Водночас народні прикмети кажуть, що не можна нехтувати копійчаною здачею та залишати її у продавця. Нібито в такий спосіб власник грошей передає іншим людям власну фінансову вдачу разом із цими копійками.
Якщо в будинку є дрібні гроші, які “чули” сварки та скандали — варто їх якомога швидше витратити. Або ж можна обрати інший варіант розпрощатись із ними, а саме — роздати жебракам на вулиці.
Ще одна народна прикмета стосується місць зберігання дрібних коштів. Наприклад, використовувати в якості скарбнички пластикові пляшки не можна, тому що можна на себе і на власний будинок наврочити бідність.
Бажано, щоб скарбничка була виготовлена із фарфору або скла. Тоді під час розбивання вона видаватиме характерний звук, який зніматиме з монет увесь негатив та заряджатиме їх на притягнення багатства.
Ні в якому разі монети не кладуть на ліжко. Це притягуватиме хвороби, а всі зароблені кошти підуть на оплату ліків.
Куди класти копійки в оселі, щоб жити в багатстві
Наші пращури вірили в те, що розкладені по кутах столу дрібні монетки — притягнуть в дім достаток і великі фінансові статки.
Якщо хочете бути багатим та заможним – обовʼязково зазирніть в свій гаманець. В ньому обовʼязково повинна бути монета жовтого кольору. Навіть у крайніх випадках її не можна витрачати. А ще предки вірили, що порожній гаманець — це до бідності та злиднів.
Монета, покладена в кармани одягу, який не носять — приверне у ваше життя фінансову вдачу. Наприклад, влітку можна покласти монету в кармани зимової куртки або пуховика. Взимку — це літній одяг з карманами. Зокрема, сукні, легкі штани або легкі комбінезони.
Щоб залучити в оселю багатство — під килимок біля вхідних дверей кладуть кілька монеток. Також варто покласти дрібні гроші на підвіконня.
Скарбничка з дрібними монетами будуть привертати до оселі багато грошей. Її потрібно регулярно поповнювати дрібʼязком. Коли наповнену скарбничку розбивають — одну монету з неї обовʼязково перекладають в нову скарбницю.