Щоб бути героєм на обов’язково йти на фронт, можливо ці слова когось зачеплять, але це правда. Оскільки ніхто не знає, що переживає всередині себе та чи інша людина. А особливу увагу потрібно приділяти почуттям дітей. Погодьтеся, дитина, яка жила у підвалах, пережила окупацію, не боїться ракет і вибухів – це маленький і стійкий герой. Така поведінка гідна уваги. А діти, які через російські злочини втратили своїх батьків, але продовжують боротися за своє життя та майбутнє в Україні – це справді героїчні діти.
Тому, коли вам хочеться когось вихваляти, а когось засуджувати, не забувайте про те, що ви ніколи не маєте судити за обкладинкою, а пізнали суть та почуття кожної людини неможливо. Тому, ніколи не поспішайте зі своїми висновками. Якщо людина посміхається, це ще не означає, що вона щаслива та не нічого не робить заради майбутнього нашої країни. А ще варто припинити порівнювати досягнення людей у цій війні з іншими – це неправильно.
Наприклад, родина Тимура та Інни Мірошниченко звернули увагу на дитину, яка залишилась без батьків, і саме вони вирішили зробити дуже героїчний крок – усиновити хлопчика і дати йому родинне тепло і любов. Це дуже серйозний і великий крок, на який вони наважилися після розмов зі своїми дітьми, які також вже мають свою думку.
Процес усиновлення вже майже завершився і Тимур та Інна дуже часто навідують свого майбутнього сина. А хлопчик звикає до нових батьків. Звісно, це нелегкий процес, який дуже затягує влада. Але незабаром родина Мірошниченка стане багатодітною. Адже нині вони є батьками сина та донечки, а з появою усиновленого хлопчика вони стануть батьками трьох дітей.
Це неймовірно гідний вчинок з їхньої сторони, вони чудово усвідомлюють всі можливі наслідки та повністю готові до всього, що може на них чекати у процесі виховання такої особливої дитини.