2 січня – другий день нового року за григоріанським календарем.
З іменинами цього дня вітають Гнатів, Данилів, Іванів, Георгіїв та Юріїв.
Також у цей день православні християни вшановують Іоана Кронштадського та моляться до Ігнатія Богоносця. На їхню честь у храмах служать молебні та проводяться хрестні ходи.
Особливу увагу 2 січня віряни приділяли захисту будинків від злих сил.
Цього дня господарі починали активний етап підготовки до святкування Різдва. Зокрема, на Західній Україні існувала давня традиція різати свиней для святкового столу саме 2 січня. Вони вірили, якщо зробити це в інший день, то м’ясо зіпсується. Також іноді жителі Зіхідної частини України вдавалися до ворожіння на внутрішніх органах свиней, проте така практика не була дуже поширеною.
У цей час старші жінки, яким цього дня категорично заборонялося прати та прясти, присвячували час підготовці будинку до свята Різдва, а також пекли святкове печиво.
У дівчат та хлопців існували свої традиції цього дня. Дівчата, збираючись разом, виготовляли хатні прикраси, які були важливим атрибутом та невід’ємним елементом різдвяних свят. При цьому найчастіше вони робили так звані “голубці” у вигляді птахів. Для цього брали шкарлупку від яйця. проколювали у нійдва отвори, крізь які протягували кольоровий папір.
А хлопці в цей час готувалися до вертепів: шили костюми, вчили пісні, виготовляли Зірку.
За погодою 2 січня наші предки визначали якою буде погода в серпні, а також який буде врожай наступного року. Цього дня наші предки струшували сніг з дерев та кущів. Вони вірили, що скільки снігу вдасться струсити. таким буде і врожай. Особливу увагу приділяли 2 січня яблуням, тож друга його назва “яблучний день”.
Якщо цього дня на деревах помічали іній, то погода мала бути ямною.
Проте це була лише одні з небагатьох прикмет, на які цього дня звертали увагу пращури.
Також вони часто спостерігали за небом, зокрема за кольорами під час заходу сонця. Якщо цього дня вечірнє небо було рожевого кольору, а на ранок воно ставало сірим і похмурим, вважалося, що день буде ясний, а ввечері віятиме слабкий вітер.
Але якщо на вечірньому небі переважали яскравий жовтий, золотистий, рожевий, зеленуватий тони, то чекали сухої та вітряної погоди.
Якщо ж цього дня помічали, що хмари йдуть проти вітру, то це обіцяло сніг. При цьому білі хмари віщували вітряну погоду, а білі – теплу.
Пращури слідкували не лише за небом та сніговим покривом, а й за бурульками. Якщо до Різдва їх багато, то для них це було ознакою до гарного урожаю ярих культур, зокрема ячменю.
Не забували наші предки і про братів менших. Якщо цього дня вони чули голосний щебіт синиць, то готувалися до настання довгих холодних днів.
Загалом цього дня намагалися скласти прогноз на серпень. Предки вірили, якщо цього дня на вулиці сльота і хуртовина, то останній місяць літа буде холодним і дощовим, а якщо погода 2 січня морозна і ясна, то серпень обіцяв бути спекотним і сонячним.
