День преподобної Євфросинії або, як ще її називали, Євдокії, вважається святом жіночого здоров’я та вроди. Люди вірили, що коли красуня вмиється на зорі освяченою водою, то зможе довго лишатися юною і неповторною.

Також 30-го травня просили у Всевишнього щедрих теплих дощів, адже у народній традиції Євдокія – це заступниця від посух. Ще називали цей день “Свистункою”, адже саме у цей час здіймалися могутні вітри. Вважалося також, що цього дня не можна ходити до лісу, адже його духи можуть заплутати стежку і лишити вас там не кілька днів. Взагалі є згадки про те, що не слід виходити й з дому після заходу сонця.

А ранок починали з такої молитви:

О Пречиста Богомати. Всецарице! Почуй розпачливе зітхання наше перед чудотворним образом Твоїм, який зі святинь Афону у Київську Русь перенесений; зглянься над дітьми Твоїми, які терплять від невиліковних захворювань і до святого образу Твого припадають!

Як птахи крилами покривають пташенят своїх, так і Ти сьогодні, Вічножива, покрий нас Багатоцілебним Твоїм Омофором, а там, де люті хвороби перемагають нас, будь підтримкою в наших терпіннях. Там, де темрява відчаю в душі наші вселилася, нехай засяє непереможне Боже Світло! Малодушних потіш, немічних укріпи, жорстоким серце змягчи і подаруй їм просвічення. Зціли хвороби людей Твоїх о Всемилостива Царице! Розум і руки лікарів наших благослови, щоб служили знаряддям Всесильного Лікаря, Христа Спасителя нашого. Ти весь час перебуваєш з нами, тому і молимось перед Твоїм образом, Владичице! Простягни руки Твої наповнені зціленням і лікуванням, Радосте в скорботах і Потіхо в печалі. А ми, отримавши Чудодійну Силу Твою, прославляємо Живоначальну Нероздільну Тройцю: Отця, і Сина, і Святого Духа, на віки віків. Амінь.

Нагадаємо, що 30 травня іменини святкують: Адріан, Андроник, Опанас (Афанасій), Євдокія, Єфросинія (Євфросинія), Нектарій.

29 травня в українській традиції вважається церковно-народним святом. Церковнослужителі вшановують постать Єфрема Перекомського, а прості люди день Федора-житника. На це свято дозволено працювати. Особливу увагу здавна звертали на засівання земель пшеницею та житом. Вважалося, що врожай буде дуже багатим, якщо його посіяти саме 29 числа.

Проте, енергетики цього дня люди боялися. Вважалося, що не слід сьогодні розпочинати нові справи. Пращури, аби не зурочити свої роботи починали їх ще увечері 28-го травня та намагалися завершити їх до обіду. Ще є згадки про таку традицію: на 29-те ховали ложки і готували такі страви, де їх застосування не є потрібним. Трактування цього обряду, на жаль, загублено.

Аби містичні сили не атакували сьогодні людину, читати до сходу сонця такі рядки:

Предобрий Ісусе, що всіх караєш, але не нищиш, зміцнюєш підупалих і підносиш повалених, печалі життя людського розвіюєш. Молимося до Тебе, Боже наш, слугу Твого хворого (ім’я) відвідай Милістю Твоєю, прости йому всякий гріх вільний чи невільний. Так, Господи, Твою Цілющу Силу з Неба зішли, доторкнися до його тіла, погаси його гарячку, вгамуй його пристрасть і всяку таємну неміч. Будь лікарем слузі Твоєму, підійми його з постелі недуги і від ложа болю – цілим і здоровим, зроби його Твоїй Церкві послушником і Твоєї Волі виконавцем. Бо Тобі належить милувати і спасати нас, Боже наш, і ми Тобі славу возсилаємо, Отцю і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Нагадаємо, що 29-го травня іменини відзначає: Олександр, Георгій, Федір, Богуслав, Максим.

Святий мученик Максим жив за часів раннього становлення християнства. На його долю припало правління імператора Декії в III столітті. Чоловік, як ніхто з його громади, щиро вірив у Спасителя та його вчення. Втім, за це довелося поплатитися головою. Подейкують, що 27 травня його дух спускається на землю і допомагає тим, хто поважає близьким та піклується про природу.

В українській традиції свято  вшанування мученика Максима вважається ще днем Сидіра Бокогрія. Люди вірили, що сьогодні слід звернути увагу на такі прикмети:

• Мало ластівок – холоди ще будуть довго
• Червоний захід сонця – до вітрів
• Холодний і похмурий ранок – до поганого врожаю огірків

Тим не менш, 27 травня все одно сприймалося, як день, який переламує холоди. Сонця чекали найбільше, але для того, щоб воно якнайшвидше дарувало свої щедрі промені та збагачувало врожай, насичувало людину здоров’ям, читали до світанку таку молитву:

Владико Вседержителю i Святий Царю, що всіх караєш, але не жебраків, зміцнюєш падаючих i піднімаєш повалених, печалі життя людського розвіюєш. Молимося Тобі, Боже наш, раба Твого хворого (ім’я) відвідай милістю твоєю, прости йому всякий гріх вільний або невільний. Так, Господи, твою цілющу силу з неба зійшли, торкнися тіла, погаси гарячку, Утамуй страждання і всяку таємну неміч. Будь лікарем рабу твоєму, підніми його з ліжка недуги і від ложа болю цілим і здоровим, дай йому бути Церкви твоєї слухняним і волі Твоєї виконавцем. Бо Тобі належить милувати і рятувати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Нагадаємо, що іменини сьогодні відзначають: Леонтій, Максим, Микита, Олександр, Петро та Іван.