Святий мученик Максим жив за часів раннього становлення християнства. На його долю припало правління імператора Декії в III столітті. Чоловік, як ніхто з його громади, щиро вірив у Спасителя та його вчення. Втім, за це довелося поплатитися головою. Подейкують, що 27 травня його дух спускається на землю і допомагає тим, хто поважає близьким та піклується про природу.
В українській традиції свято вшанування мученика Максима вважається ще днем Сидіра Бокогрія. Люди вірили, що сьогодні слід звернути увагу на такі прикмети:
- Мало ластівок – холоди ще будуть довго
- Червоний захід сонця – до вітрів
- Холодний і похмурий ранок – до поганого врожаю огірків
Тим не менш, 27 травня все одно сприймалося, як день, який переламує холоди. Сонця чекали найбільше, але для того, щоб воно якнайшвидше дарувало свої щедрі промені та збагачувало врожай, насичувало людину здоров’ям, читали до світанку таку молитву:
Владико Вседержителю i Святий Царю, що всіх караєш, але не жебраків, зміцнюєш падаючих i піднімаєш повалених, печалі життя людського розвіюєш. Молимося Тобі, Боже наш, раба Твого хворого (ім’я) відвідай милістю твоєю, прости йому всякий гріх вільний або невільний. Так, Господи, твою цілющу силу з неба зійшли, торкнися тіла, погаси гарячку, Утамуй страждання і всяку таємну неміч. Будь лікарем рабу твоєму, підніми його з ліжка недуги і від ложа болю цілим і здоровим, дай йому бути Церкви твоєї слухняним і волі Твоєї виконавцем. Бо Тобі належить милувати і рятувати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Нагадаємо, що іменини сьогодні відзначають: Леонтій, Максим, Микита, Олександр, Петро та Іван.