На 5 сотках дачної ділянки практично неможливо організувати сівозміну, оскільки далеко не вся земля відведена під город. Є ще садок та зростають їстівні кущики. От і доводиться висаджувати бульби в одні й ті ж рядки, збираючи все менші за розмірами картоплини.
Вирощування однієї й тієї ж культури на постійному місці виснажує ґрунт. Картопля, зростаючи, вибирає усі запаси калію, азоту, фосфору та мікроелементів. Якщо їх не поповнювати, то земля збіднюється, а врожаї стають куценькими.
Окрім цього, на городі накопичуватимуться різні види патогенів, специфічних для картоплі – грибків, бактерій, вірусів. Колорадські жуки, нематоди, дротяники теж постійно збільшуються в обсягах і шкодять зеленим насадженням.
Тож найкращим виходом із цієї ситуації є перенесення картопляних грядок в інше місце. Та якщо фізичної можливості зробити це не існує, аграрії радять хоча б не змінювати сорт. Оскільки картопля з червоною шкіркою може пригнічувати свою наступницю з жовтою.
Обов’язковою умовою при відмові від сівозміни має бути збір та вивезення з ділянки картопляного бадилля. Воно є розсадником фітофторозу та інших захворювань рослин. Отже, в жодному разі не можна його закопувати в землю.
Не можна також залишати на городі й ушкоджені та підгнилі бульби. Вони можуть стати джерелом інфекції. Тож не використовуйте їх навіть для приготування компосту. Після збору урожаю ґрунт обов’язково обробіть фунгіцидами, щоб загальмувати розвиток патогенних грибів. В певній мірі відновити можливості ґрунту допоможе глибоке перекопування та висівання сидератів.