Коли сонце на городі стає надто спекотним, а земля починає тріскатися, буряк — один із перших овочів, що починає здаватися від усього всього. Його листя починає провисати, стеблам стає важче триматися, й тримати на собі листя. Але на грядках у полтавських городників, цього року, буряк стоїть, й дуже добре витримує навіть липневу спеку. Більше того, його листя яскраво-зелене, стебла пружні, а з-під землі вже видніються невеличкі плоди. І все це, завдяки одній дії, що городники полюбляють робити у міжряддях.
Для цього, зазвичай, беруть звичайний деревний попіл. Той самий, що залишився після багаття, з-під шашликів чи печі. Потім, насипають його трішки в лійку, заливають водою — не гарячою, але теплою. Перемішують, надають можливість трішки настоятися, а потім, уже переходять до поливу буряків під корінь.
“А буряк, мовби й чекав. Листя стає міцним, блискучим, наче натерте віском. Земля дихає легше, бур’ян не розпускається з великою силою, і навіть сонце здається не таким палючим. Хто проходить повз — питає, що за сорти такі. А я завжди усміхаюся, й говорю, що це не сорти, це я так за цими буряками доглядаю”, – говорить садівниця з Полтави, 32-річна Наталя.
Великою перевагою цього добрива є те, що в ньому немає ніякої хімії. Тобто, воно не шкодить ні садівникові, ні навколишньому середовищу, ні домашнім тваринам, ні рослинам, ні ґрунтам!
“Цей рецепт не передають у інтернеті, не рекламують у пакетиках — він є в усних розмовах таких садівників, як я, які люблять всі свої вихідні проводити на ділянці. Особливо, після напруженого п’ятиденного робочого тижня”, – підкреслила Наталя.