У разі, якщо на городі жовтіє листя моркви, це вже сигнал того, що щось пішло не так. І якщо це проігнорувати, коренеплід не виросте великим, не буде соковитим, не збережеться. Але є перевірений спосіб, який у Полтаві давно вважають базовим: сечовина. Одна підживка — і через чотири доби ботва стає зеленою, пружною, як після дощу.
Причина пожовтіння — дефіцит азоту. Морква не витягує з ґрунту те, що їй потрібно, особливо у вересні, коли все вже виснажене. Сечовина є ефективною допомогою. Її розчиняють у воді, обприскують листя або поливають під корінь. Важливо не переборщити: надлишок — і буде інша проблема. Але якщо зробити все правильно, результат видно вже на третій-четвертий день. Листя темніє, вирівнюється, рослина оживає.

Це хімія, яка працює. І не треба чекати, поки морква сама “переживе” стрес. Вона не переживе. Вона зупиниться в рості, стане “дерев’яною”, втратить смак. А от якщо дати їй те, чого бракує — вона дозріє такою, якою її хоче бачити сам садівник. І не треба вигадувати складні рішення. Просто дістати сечовину зі свого арсеналу, розвести, обробити, й дивитися, як морква змінюється на очах.
Для того, щоб не зіпсувати моркву, слід використовувати сечовину чітко в міру. Найпоширеніша помилка — надмірна кількість. Здається, що більше, то краще, але це не так. Надлишок азоту стимулює ріст бадилля, а не коренеплоду. Морква витягується вгору, а не вглиб, накопичує нітрати, стає водянистою, погано зберігається і втрачає смак. Замість соковитого кореня можна отримати зелену масу, що не має жодної користі.
Ще одна помилка — внесення сечовини по сухому ґрунту. Якщо не полити перед підживленням, добриво не засвоїться, а може навіть обпалити коріння. Морква чутлива до таких порушень, і замість оздоровлення отримає стрес. Важливо розчиняти сечовину у воді, використовувати її в помірній концентрації, і не поєднувати з іншими азотними добривами в один день. Це не той випадок, коли можна “на око”. Тут краще дотримуватись точності, щоб не зіпсувати те, що вже росте.

