Південнокорейський режисер Кім Кі Дук помер від ускладнень, пов’язаних з коронавірусом в Латвії. Йому було 59 років.
За свідченнями директора ArtDocFest Віталія Манського, режисер приїхав до Латвії 20 листопада, а з 5 грудня він не виходив на зв’язок.
Кім Кі Дук народився у Південній Кореї 20 грудня 1960 року. Згодом родина режисера переїхала до Сеула.
Здобував освіту майбутній режисер у Парижі, вивчаючи там живопис, архітектуру, скульптуру, музику. До цього він працював у храмі для незрячих, маючи намір стати священиком.
Майбутній відомий кінорежисер пройшов службу в армії, зокрема служив у морській піхоті.
Його кар’єра почалася з роботи сценариста над картиною “Художник та злочинець, засуджені до смерті”. Саме ця робота принесла Кім Кі Дуку першу нагороду за найкращий сценарій.
У 2012 році Кім кі Дук став лауреатом Венеціанського кінофестивалю за фільми “П’єта” і “Порожній будинок”. Саме за ці картини він отримав на 69-му кінофестивалі “Золотого лева”, найвищу нагороду кінематографа.
На Каннському кінофестивалі його відмітили за фільм “Аріран”, а на Берлінському кінофестивалі усіх вразила його стрічка “Самаритянка”. Також Кім Кі Дук прославився як автор фільмів “Весна, літо, осінь, зима і знову весна”, “Натягнута тятива”, “Час”, “Зітхання”.
Загалом у доробку режисера налічується 25 кіноробіт. Найвідомішими серед яких є “Натягнута тятива», «Весна, літо, осінь, зима… і знову весна», «Порожній будинок», «Мебіус», «Адреса невідома», «Острів» та «Час».
Героями його фільмів найчастіше ставали люди з нижчих прошарків суспільства. У картинах режисер акцентував увагу на почуттях героїв. При цьому він ніколи не ставив собі за мету вирішити глобальні проблеми людства.
Особливістю його героїв було те, що вони були схожі на пересічних громадян. Він ніколи не піднімав питання відносин між представниками різних соціальних груп.