“Українська” співачка Ані Лорак, яка поїхала з нашої країни до сусідньої, не дружньої держави, насправді, не є чистою українкою. Більше того, знаючи про наступ на нашу країну, вона продовжує залишатися по той бік, чим насправді підтримує все те, що відбувається. Утім, не всі задумуються і пам’ятають про те, що справжнє ім’я Ані Лорак — це Кароліна Мирославівна Куєк, і їй вже цілих 45 років.
Кароліна Куєк народилася 27 вересня 1978 року у місті Кіцмань, Чернівецької області, за часів Української РСР. Кіцмань — це Буковина, тобто, це захід України. У це важко повірити, але зрадниця Ані Лорак народжена ще й у тому будинку, де на світ колись з’явився Володимир Івасюк (український композитор-виконавець, музикант).
Батько Ані Лорак – Мирослав Куєк (журналіст кіцманської газети). У молоді роки він навчався у Чернівецькому університеті, до того ж, на філологічному факультеті. За те, що на 100 років пам’яті Леніну, він узяв і вивісив жовто-блакитний прапор, його просто відрахували з навчального закладу. Мирослав Куєк протягом усього свого життя відстоював лише українське, чого не сказати про його доньку, Ані Лорак, яка на 45-році життя нині мешкає в Росії.
Мати Ані Лорак – Жанна Линькова (працювала дикторкою Чернівецького обласного радіо і телебачення). Для неї, з кінця ще 2015 року розмови про її доньку, Ані Лорак, просто недопустимі. Про неї вона не говорить. Також у Ані Лорак є три брати, старший із них у 1987 році завершив свій шлях в Афганістані.
Так, що це за прізвище таке — Куєк. Виявляється, що у нього є два походження і значення. І перше, це естонське, оскільки походить воно від естонського куіка, що означає “птах нирок або гагара”. Коли дитину нагороджували таким не прізвищем, а навіть ім’ям, то батьки мали намір, щоб їх дитина перейняла всі ті якості, який має цей птах.
Друге значення прізвища Куєк фінно-угорське і зустрічалося воно у європейській частині Росії, в Прибалтиці, а саме там, де жили угро-фінські народи. У більшій частині — це фіни та естонці. Уже тоді в цій культурі імена та прізвища були створені для того, щоб мати можливість ідентифікувати певну людину. Є вірування, що деякі фінно-угорські імена мають навіть магічне значення і приносили дітям щастя.